Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1948 №18 Сторінка 3

Перець 1948 №18 Сторінка 3. РЄГЄС ІІ 1 1 Петро СЄБЕРОВ регес иа Коли ми проходили по Дерибасівській, мій старий приятель, працівник Одеського історичного музею Нестір Хомич Мезозойський, стривожено озираючись, сказав: Зверніть увагу... За останні тридцять хвилин ми зустрічаємо цього суб’єкта четвертий раз... Він ніби крутиться навколо нас по спіралі. Проте я й сам помітив уже довготелесого А франта в макінтоші, чорному котелку, з лускатим галстуком на шиї. Крадькома, але дуже уважно він поглядав на засклену скриньку. що її обережно ніс Мезозойський. Це був звичайний музейний стенд, схований невідомо ким у дні окупації Одеси і лише тепер знайдений дбайливим і невтомним Мезозойським на одному з одеських горищ. Треба віддати належне моєму приятелеві: таких відданих працівників музею я не зустрічав. Шукаючи розвіяних війною музейних експонатів, він обшарив тисячі підвалів і дахів, цілими днями бродив у катакомбах, їздив у Німеччину, Румунію, навіть, кажуть, спускався на дно моря. Якщо після сотні безрезультатних експедицій сто перша увінчувалась бодай найменшим успіхом яка радість вселялась у серце музейного ветерана! Сьогодні в Мезозойського був саме такий день. Саме таке торжество. Він ішов, майже не торкаючись землі. У простенькій його скриньці красувався череп неандертальської людини. Власне не череп, кришка черепа. І навіть не кришка, гіпсова копія. Мезозойський запевняв, що подібної копії не знайти в усьому світі. Він говорив, не зводячи духу, то посміхаючись у вуса, то замріяно примружуючи очі, то ласкаво плескаючи по скриньці. О, друже мій, це дійсно удача! Хто зберіг тебе, чепурушко, хто виніс із полум’я війни! От завтра прийдуть студенти, скільки разів вони запитували мене про цей експонат. Я дав їм слово: знайду! Так, я виконав свою обіцянку: дивіться, вивчайте Мезозойський повернув вам неоціненний експонат. Я зробив це, діти мої, в ім’я науки. Палку промову Мезозойського перервав незнайомий надтріснутий бас. Ми оглянулись. Посміхаючись, до нас чимчикував довготелесий. Звідкіля він узявся знову? * Хелло, приятелі! Я єсть імел к вам немножко іитересувається. Довготелесий зробив таку міну, наче нас чекав найприємніший сюрприз. Мене звуть Джон Джером Фоместолл з Лонг-Біча, урочисто повідомив він. Дуже приємно, відповів спантеличений Мезозойський. Що скажете, шановний Джон Джером? Довготелесий хитро підморгнув і постукав пальцем по скриньці: Зто єсть знахідка? Сувенір? О, я єсть спешіліст. Я єсть амері-кен спешіліст Джон Джером з Лонг-Біча. Треба знати Нестора Хомнча: знайомство з ученим, бесіда про улюб лену справу для нього справжнє свято. Вважатиму за честь, колего, бути з вами знайомим і вислухати вас, трохи по-старомодному відповів Мезозойський. Проте, скринька, яку я тримаю в руках, не дозволяє мені потиснути вашу руку. Пройдемо на бульвар і сядемо на лавку, щоб полегшити моє становище. До речі, ви можете розмовляти англійською мовою, я володію нею досить добре. Ми вийшли на бульвар Фельдмана і сіли на лавку біля пам’ятника Рішельє. Тут американець ще раз нагадав нам, що він не хто інший, як Джон Джером Фоместолл з Лонг-Біча, за що Мезозойський ввічливо подякував. Офіціальна частина на цьому була вичерпана і співбесідники перейшли до головної теми. Чи давно займаєтесь цим полюванням, старина? запитав Джон Джером з тією дружньою розв’язністю, яка була прийнята, очевидно, в його товаристві. Убийте мене на місці, якщо я сподівався зустріти й тут мисливця! У вас це зветься полюванням? спитав Мезозойський. А втім може бути. У наукових шуканнях дійсно є подібний хвилюючий елемент... Я займаюсь цією справою сорок років... О! захоплено вигукнув Джон Джером. Ти міг би стати почесним членом нашого клубу! він кивнув на скриньку. Чи багато в тебе оцих штук? Нестір Хомич відповів не без гордощів. Якщо порахувати всі довірені мені експонати, то набереться їх понад десять тисяч,.. Джон Джером аж одсахнувся: Десять тисяч! Це майже фантастично. Клянусь, ти міг би стати 31 президентом нашого клубу. Наш президент Марк Меркінд і то має лише вісім тисяч штук... Правда, в цю війну йому сильно повезло. Він умудрився вивезти мумію з Єгипту, чотирипудовий…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"