Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1948 №16 Сторінка 3

Журнал Перець 1948 №16 Сторінка 3. Мал. В. Гливенка м Ж Я ж .' х Ж НІ г К* ’ г еСі 'Х*. 'ч'Х’АЧ’ Х-!7 Ж лі І Доведеться тобі, тату, підтягтися і уважніше готувати за мене уроки. А то минулого року я ледве на трій ках витяг. І 1 і * «о Час вам, дяді, в десятирічку або технікум переходи 1 ти. Це семирічка, а ви в ній вже дев’ятий рік сидите. ОДНОГО ПОЛЯ ЯГІДКИ Я спитав товариша: Ти якої думки Про свого сусіда, Про Антона Пе? Як, була, важке щось Треба перенести, Він і крекче А стогне, А другий несе... І не довго думавши, Відповів товариш: Пе? Хороший хлопець, Правда, дуже п’є о 4 Так за що ж ти хвалиш Так свого сусіда? Що в ньому хорошого, Чим він заслужив? ІІ Що ж в ньому хорошого? Як то Д Розбитний, Веселий не дає!. 1 Ю? ртепний. II Я, бач, дуже радий, Що ми з ним не сваримось, Що мене ні разу Він не зачепив. II іе Маху Хлопець компанійський, Хлопець непоганий, Правда, часом бреше И гне лиш на своє. Ну, а як до праці він Точний і сумлінний? Як сказати?.. В праці 4 Моя хата скраю, Я його не знаю... Хто він, що він, як він Байдуже мені!.. Байдуже? говориш, Значить: ти такий же Ви одного поля Ягідки одні! Хитрий. От і все. М. ТАЛАЛАЄВСЬКИ г і’ . V, ммм» л н X м аз Ч. йи*м,. - кі X х х -; -' я У- А 7 ) 'л; я ї.ч'х : - ' ІКРА ПАЮСНА К- о ' - .-х ;:-чЛ:л V ''У А 7* 7 Хл. . . V-Хі ПРОХОАОДКУВААЬНЇ « І -У..... Ші УЛ- СКІЛЬКИ ВЛІЗЕ ТА ШЕ ТРОХИ ПАЛЬНА СПРАВА а ПРОЛОГ Дайте пробитися у Бучу, мені ж понабиваних, напхом бо його немає. в ка- ло краю, про- пелюсі-панамі, вим’ятий сив: ДОВГОМЕТРАЖНА КАНІТЕЛЬ У ТРЬОХ ЧАСТИНАХ З ПРОЛОГОМ. Стан 4-ої тракторної бригади Боровської МТС на Харківщині. Стоять трактори. Палить сонце. Пального ніхто не палить, бо його немає. Трактористи безнадійно дивляться на порожні бочки. ципом: «перевозити стільки, СКІЛЬКИ та ще трохи». І це «трохи» знач- Л**'* * * 1 вагонах, чутно такі вигуки: Скільки я вас буду просить ...Київський приміський вокзал. Неділя. Ранок. Дачний поїзд відірвався від перону і швидко тікає від тих пасажирів, які наввипередки біжать за ним і прицілюються, де б і собі причепити-на східцях. Тікає поїзд у ворзель- ському напрямі Втік. І в лізнична каса тут діє, видно, за принципом: «перевозити стільки, влізе но перевищує норму. Громадянин у білому костюмі, 5 І Г -* **« Щ А И ххг: . . ся ЙЙЙ й Ні ІІ ви киньте свої вудки, бо вони мені очі повиколюють!.. Анюто, до дить?.. Що, що? Не доходить?..…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"