ГУМОР І САТИРА

Перець 1948 №04 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1948 / № 04 / Сторінка № 3

Перець 1948 №04 Сторінка 3. Юрій МОКРІЄВ Ілюстрації В. Гливенка Сьогодні, як і кожної неділі, сусіди зібрались у Тнмчуків. Глядіть, бабо, щоб самовар грав без перебоїв, наказувала чорноброва, святково прибрана Оля бабусі, на обов’язку якої було доглядати за самоваром. Мабуть, за це дівчата й прозвали Оліну бабу Оксеню «самоварним комендантом». Співатиме до ранку, голубко, заспокоїла онуку баба. Палажка Тимофіївка, Оліна мати, розливала чай, частувала гостей смачними вергунами. Рум’яні та пишні, вони горою лежали у полив’яній мисці, посилані зверху солодкою пудрою. Сусіди, дівчата з бурякової ланки Олі Тим-чук і молодиці й дівчата з пшеничної ланки Палажки Тимофіївки, сиділи на теплій лежанці, застеленій чистим рядном, і на лавах, над якими красувалися акуратно розвішані по стінах різні атестати й грамоти, що одержали Тимчуки дочка й мати за свою роботу, і пили той чай. Розморені теплом затишної хати і випитим чаєм, червонощокі, як стиглі яблука ранньої осені, дівчата й молодиці, позсувавши аж на тім’я шовкові святкові хустки, зав’язані з якимось невловним кокетством на грудях недбайливим вузлом, наспівували упівголоса пісні або перекидалися яким словом про свої торішні діла, про жнива чи шаровку. Не без того, щоб посміятись, особливо, коли Варка, ота бойка, що сидить у кутку, почне розповідати, як Демид Шульга, тракторист МТС, задивившись на Олю Тимчук, згубив плуга і цілі гони проїхав на холосту. На чай Тимчуки почали запрошувати сусідів ще з осенн, як тільки Оля одержала цукор з заводу. Як не як, чотири центнери придбала дочка! Чому ж подруг чаєм не пригостити? І пшениці заробили чимало. Є з чого вергуни зготувати! Сьогодні зійшлося народу ніде й сісти. Прийшов з МТС і отой Демид Шульга з літа ж приглянулась йому Оля. Палажка Тимофіївка обіцяла цієї неділі дати відповідь про дочку. Може сьогодні мріє парубок й заручини справлять? Прибув і сам голова артілі Петро Іванович Барабаш, а з ним бригадири Тихон Ненада і Максим Корчак. Та й як же не завітати?.. Усі ж слухали радіо й газету читали. Ну, й припало щастя Тимчукам! В один день у хату два ордени! І дочці, і матері! Дочці за буряки, матері за пшеницю! Ти, Палажко, заради такого дня могла б і не чаєм почастувати, ніби жартуючи, за-кида Барабаш Палажці Тимчуковій, йому й справді випилося б. Як не як, трохи досадно: ланковим ордени, а голові нічого. Про вас, Петро Іванович, мабуть, завтра дадуть публікацію, з ледве помітною глузливістю заспокоює голову Варка. Так може б люди собі тихо й почаювали, і Демид Шульга таки дочекався б відповіді на свої сердечні почуття, коли б у розмову не встряла баба Оксеня. А за що ж йому орден? строго сказала вона, висипаючи в самовар совок гарячого вугілля. Село ж зібрало всього-на-всього по 70 пудів укругову. Хіба це діло? Дочка моя 200, а всі втричі менше. Я б вас, таких хліборобів, і чаєм не поїла, не те, що горілкою. Барабаш винувато кашлянув, бригадири теж засовались на лавці. Баба потрапила, як кажуть, не в брову, а в саме око. Люди вмить спалахнули, загомоніли, заговорили. Бо й справді, куди це годиться? Земля ж у нас весь масив однаковий. Значить, робили не на повну силу. Яка там сила! Палажка на свої дев’ять га он скільки гною поклала, а на…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"