Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1948 №12 Сторінка 6

Перець 1948 №12 Сторінка 6. Остап ВИШНЯ От як би білугу впіймати! замріяно мовив Шаповалов. Пудів на сімсот! Єсть такі білуги? Єсть? ТЬОМКІН. Ірпіні траву потолочила, один пуд і чотирнадцять Впіймаємо! Щоб ми та не впіймали! Більші єсть! підтвердив По- Дід казали, що ота білуга, що на дев’ятсот сорок фунтів важила! ін У начальника дорУРП’у (дорУРС’у) Одеської залізниці т. Станевича відбувалася «вузька», суто ділова нарада. На нараді були зам. нач. дорУРП’у т. Бар-менксв і заввідділом заготівель т. Шаповалов. Де ми дислокуємось? запитав т. Ста-невич. Живемо, тобто, де ми? Як де? В Одесі! відповіли тт. Бармен-ков і Шаповалов. А Одеса де дислокується? знову запитав т. Станевич. Як де? На Чорному морі! відповіли тт. Барменков і Шаповалов. Так! А що, по-вашому, у .Чорному морі дислокується? іще запитав т. Станевич. Як що? Риба! сказали тт. Бармен» ков і Шаповалов. А як, по-вашому, чи люблять залізничники рибу? пронизуючи очима своїх співбесідників, допитувався т. Станевич. А як же ж! Дуже люблять! Залізничники, говорив захоплюючись Шаповалов, люблять смажену рибу, люблять мариновану рибу! Всяку рибу люблять залізничники! І ікру! солідно додав т. Барменков. І таке інше! Ото ж то воно й є! резюмував Станевич. Рибу залізничники люблять! Ікру залізничники люблять! І таке інше залізничники люблять! А ми з вами хто? Ми з вами дорУРП! Робітниче постачання! Ми повинні дати своїм залізничникам рибу! І ікру! солідно додав т. Барменков. І таке інше! Правильно! погодився Станевич. І ікру, і таке інше ми їм, залізничникам, дати повинні. Як це зробити? Співнарадники т. Станевича замислились... Не знаєте? допитувався Станевич. Дуже просто: ловити рибу треба! От як! Рибгосп треба організувати! От як! Правильно, погодилися тт. Бармен-ков і Шаповалов. Тільки ж для цього треба сіті, треба риболовецький флот ка-. тера, човни! Рибалок треба! Ясно, що треба! Отже, такий рибгосп треба організувати! Я гадаю, що за цю справу слід узятися вам, т. Шаповалов, бо я вже давно помітив, що у вас, т. Шаповалов, є природний нахил до риболовецьких справ: ви дуже здорово шпроти одкриваєте! Простим собі ножиком, а раз-раз! і відкрили! І кільки! солідно додав т. Бармен-ков. Так от, т. Шаповалов, беріться! І не гаючись! Рибу коли-небудь ловили? З дитинства ще! гордовито відповів ГІотьомкін. Мені було ще тільки п’ять років, а я вже штанами в Ірпіні бубирів ловив! Халоші зав’яжеш і тралиш штанами бу-бирі. Здорово ловив! Пізніше перейшов на хватку, раз навіть щупака солідного підхопив! Я на риболовецьких справах здорово розуміюсь! А білуги не ловили? запитав Шапо- Призначаю вас на директора! Організо-вуйте будинок, обладновуйте кабінета! І щоб обов’язково білугу? Не звольте турбуватися? Білуга буде! Потьомкін кабінета обладнував, апарат організовував. Ну, що забув найняти рибалок, то нічого: апарат сам коштував ЗО тисяч карбованців на місяць! Хіба мало?! Рибалки появилися тоді, коли вже минула весна, а літом, як знаєте, рибка не дуже хоче ловитися... валов. Мені білуги не траплялось! А мій дід розповідали, що їхньому дідові колись в Ірпіні вчепилася була білуга на гака! Дід сома ловили! А білуга потихеньку підпливла та як смиконе! Дід тільки й устигли «Рят...? крикнути, як вже були у ВОДІ з брилем і з підсакою! Білуга, розуміється, снасть пошматувала, та, побачивши переляканого діда, й н сама перелякалася! І ходу! А воно далі мілко! Так вона вискочила на берег і…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"