Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1948 №07 Сторінка 3

Журнал Перець 1948 №07 Сторінка 3. (ДОРОЖНІ НОТАТКИ) СОЛОВ'Ї ЗАЛЬОТНІ Дороги в Донбасі невичерпне джерело тем для фейлетоніста. Я їхав у кабіні поруч з шофером. Він не гальмував на вибоїнах, а люб’язно гукав: «Повітря!» Якщо будемо гальмувати, ми ніколи не доїдемо, виправдувався шофер. Може тому так не люблять їздити в Донбас столичні артисти? Сталінська власна філармонія за минулий рік дала 1517 концертів. З них лише 68 силами Українського гастрольного бюро. Директор цього бюро т. Вольський дивиться на Донбас не як на центр вугільної промисловості, а як на щедру й бездонну касу. За січень і лютий він послав у Сталінську область лише 5 концертних бригад, яким встановив гарантійну оплату кожного концерту не менше 5 тисяч карбованців. Прийняти таку бригаду не може жоден шахтарський клуб. За минулий рік обласна філармонія витратила біля 200 тисяч карбованців на дотацію гостям. Зальотні солов’ї приземлюються лише на великі клубні сцени або в м. Сталіно. Незрозуміло, чому заслужені донецькі шахтарі не заслужили права слухати заслужених артистів? СИЛА ДУМКИ А на маленьких клубних сценах творяться великі чудеса. Там, наприклад, майже місяць подвизався шарлатан Митрофанов. Загіпнотизувавши районних керівників, він читав публічну лекцію: «Сон, сни й гіпноз». Після лекції силою гіпнозу він примушував слабо-вольних громадянок бігати за ним по сцені і ковтати цілі головки цибулі. У Мушкетово залітає ще дрібніша пташка на прізвище Соловйов. От його афіша: «Техніка маніпуляцій, сила думки, краса трюків вражає глядача чудесним виконанням красивих номерів важкої атлетики. Силовий атракціон: гне залізо в зубах, ламає підкови кінські в руках, піднімає однією рукою на мізинці двох чоловік, тримає на голові десять чоловік, одним ударом оголеного кулака розбиває камінь і багато інших номерів». У халтурника вистачає «сили думки» тримати на голові 10 чоловік. А в багатьох районних керівників часто невистачає сили волі присікти «техніку маніпуляцій» одного пройдисвіта. Летять у Донбас з усіх кінців фантасти, престидижитатори, ілюзіоністи. Гнуть вони залізо в зубах, поки гаряче, а глядач валом валить, тому що він зголоднів на видовиська. ЧОМУ НУЛЬ КРУГЛИЙ? У центрі Горлівки височать піраміди териконів прославленої шахти «Кочегарка». На обласній партійній конференції найстаріший майстер т. Пєтухов сказав: «У нас на шахті «Кочегарка» біля 800 молодих робітників. Мені старому і то іноді хочеться посидіти з своїми товаришами, пограти в доміно, пого моиіти про різні справи, але клуба в нас нема. Молодь вечорами тиняється по вулицях без всякого діла!» Що можна сказати про культурну роботу, коли її нема, говорить нам парторг шахти «Кочегарка» т. Нерозін. Коли вона дорівнює нулю? І, правда, що можна сказати про нуля? Що він круглий, що він порожній, що в середині його дірка? Що він є справедливою оцінкою роботи т. Нерозіна в галузі культури? А круглий він тому, що круглий рік на «Кочегарці» не займаються питаннями культурно-масової роботи. ПРО ТИХ, ЩО СИДЯТЬ НА ГОЛОВІ Здавалося б, треба берегти, як зіницю ока, кожну культурну точку. Але голова виконко му Горлівської міськради т. Судейко, мабуть, іншої думки. В Горлівку по просьбі шахтарів перевели із Слов'янська драматичний театр імені Маяков-ського. його впхнули в приміщення колишнього «Гастроному». Тісно, непривітно, незручно. Але артисти працюють з великим піднесенням. За січень і лютий вони дали 33 спектаклі, з них 22 на шахтарських підмостках. Зараз на голову цьому театру…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"