ГУМОР І САТИРА

Перець 1948 №06 Сторінка 2

/ Перець /Журнал перець / Рік 1948 / № 06 / Сторінка № 2

Перець 1948 №06 Сторінка 2. На Дніпропетровському автобуді є магазин коопторгу. Під час переобліку в завмага Корольова виявили нестачу краму на 26 тисяч карбованців. Шкода Корольова працював, працював, догоджав начальству, і раптом такі неприємності. Дозволили КорольоВу покрити розтрату готівкою. Тобто, покрили розтратника. Комісія запропонувала закрити магазин і поставити сторожа. Погода була погана. Дощ. Холод. Щоб сторож-дідусь не простудився, примостили його в магазині, а потім і магазин, і сторожа опломбували. Сторож добросовісно просидів одну добу. Ніхто не прийшов його змінити. Дідусь виявився диваком йому чомусь захотілось їсти. А їсти нічого. їсти державні продукти він не наважувався. На Другу добу, після глибокої внутрішньої боротьби, дідусь вчинив злочин він почав їсти кооперативну тюльку. На четверту добу не витримав старичок. Спробуйте наїстись тюльки і просидіти чотири доби без води І Він вибив віконце і жалісним голосом почав благати прохожих, щоб повідомили в обласну контору коопторгу: Скажіть, що в магазині живу людину опломбували. Примчала комісія, а зняти пломбу без розтратника не наважились. Ще одну добу годували сторожа через розбите віконце. Нарешті, появився щасливий розтратник (він уже встиг покрити розтрату готівкою) і тоді зняли пломбу і зайшли в магазин. Сторож впав на коліна перед комісією. Бідний дідусь почав каятись, що з'їв тюльку, просив пощадити його і не судити. Комісія зразу вдарила по дідусеві увагою і турботою. Його підняли з підлоги, пообіцяли списати тюльку за рахунок усушки й утруски, а щоб мовчав і- нікому не скаржився, заплатили йому за кожну просиджену під пломбою добу по 100 карбованців. Цей випадок примусив нас приглянутись уважніше, а як же взагалі в Дніпропетровську піклуються про живу людину. СТРИБУНЦІ У Дніпропетровську ще не звикли до торгівлі по-новому. Замість «продають» тут говорять «викидають». Наприклад: «Вчора в «Гастрономі» викинули цукор, а сьогодні викинуть масло». Вивчивши місцевий жаргон, ідемо до півторакілометрового моста через Дніпро, що з’єднує Амур-Нижньодніпровський район з містом. В голові моста величезний натовп. Запитуємо: Що викидають? Відповідають: «Пасажирів викидають з автомашин». Виявляється, облтранс має вантажно-пасажирські таксі, які перевозять громадян з правого берега Дніпра на лівий. На лінії дві машини. Починають вони рейси о 9-й годині ранку, коли вже всі робітники й службовці пройшли на роботу пішки, а закінчують о 6-й годині вечора, коли робітники й службовці лише збираються йти додому. Дві машини перевозять за день не більше 500 пасажирів, а десятки тисяч людей ходять пішки або перетворюються, як тут кажуть, на «стрибунців». Бути «стрибунцем» це значить уміти на повному ходу стрибати на попутні автомашини. Оцих пасажирів не рідко і викидають шофери з автомашин. Мені довелось спостерігати, як один солідний громадянин в пенсне і з портфелем, не зважаючи на сивину, із жвавістю чемпіона-спринтера помчав за автомашиною, вчепився рукою за борт, вкинув портфель у кузов і щойно закинув ногу, як шофер прибавив газу, і громадянин залишився на правому березі Дніпра, а портфель поїхав на лівий. Не рідко буває ще й так. Стрибає пасажир в кузов автомашину, а потрапляє в хірургічний відділ лікарні. Але це нікого не турбує. Ні керівників міста, ні міліцію, ні керівників підприємств. ХОДИКИ Ніде так багато не ходять, як у Дніпропетровську. Десятки тисяч робітників і службовців живуть у приміських селищах. На заводі ім. Петровського біля тисячі рс тияків основних цехів живуть у селах Обухівка, Березанівка і Кам’янка, за ЗО 35 кілометрів від підприємства. Завод виділив для перевезення робітників 17 нових ЗІС’ів. Але, як правйло, шофери підвозять робітників лише до кінця шосейної дороги це кілометрів за десять від заводу. Далі доводиться йти пішки. Ні директор заводу…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"