Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1949 №15 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1949 / № 15 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1949 №15 Сторінка 5. Звичка бути мільйонером ІСТЕР Н. (прізвища не зазначено) мільйонер. Тут нічого дивного немає. у містера Н. дуже багато мільйонів. Але дуже мало здоров’я. І тут теж нічого дивного не-м є. Йому напевне відомо, що мільйонери (навіть в Америці) смертні. І тим більше якщо вони не багаті на здоров’я І багаті на літа. Старик готується до того, щоб залишити Новий світ 1 помандрувати на той світ. Кому ж, чорт візьми, дістануться його долари? Спадкоємців у нього немає. Зате родичів хоч греблю гати. Містер Н. знає, що вся ця зграя племінників І троюрідних сестер жде не діждеться тієї хвилини, коли він, їх шановний, любимий І дорогоцінний родич, віддасть кінці. З яким азартом накинуться вони на його спадщину! Дзуськиї Він їх усіх обдурить. Він постарається, щоб картко, ві будиночки ЇХНІХ сподівань розлетілися, мов дим. Містер Н. бере з столу піпетку. Опускає її в скляночку з ліками. Потім розкриває в кількох місцях адресну книжку. Капає з піпетки. Зараз вирішиться доля десятка американців. Він, мільйонер, який уже вибуває на той світ, тримав їхнє щастя в своїх тремтячих руках. На чиє прізвище потрапить крапля, тому містер Н. залишить у спадщину чек на мільйон доларів. Так починається американський фільм: «Коли б я був мільйонером». * * * Минає деякий час, 1 містер Н. благополучно помирає. Послухайте, що сталося далі. Один Із чеків містера Н. було вручено якомусь Уелдону. Це дрібний банківський клерк. Непомітний маленький чоловічок. До речі, треба сказати, що майже всі краплі з піпетки містера Н. упали на досить скромні прізвища. Одним словом, мільйони потрапили до рук людей, які не мали звички бути мільйонерами. Одержавши чек, Уелдон відразу ж змінився. Він випростався, став вищий. Похмуру незначущу фізіономію Його осяяла самовдоволена посмішка. Ось він, свіженький, новоспечений мільйонер, піднімається сходами банку, того самого банку, де він роками гнув спину за мізерну плату, де йому доводилося мовчки вислуховувати суворі зауваження начальників. Ось двері з табличками директор, віце-президент, ще якийсь віце. І нарешті важкі, солідні двері самого президента банку. Уелдон зупиняється. Хвилина вагання. Потім він рішуче відчиняє двері, просовує туди голову і... І показує президентові язика. Ось усе, що може собі дозволити вчорашній злидень, що став сьогодні мільйонером. А от Генрі ПІбодІ вчинить зовсім не так. О-о! Він зуміє по-своєму витратити цей мільйон. Він досхочу уи-ється цим благодатним чеком. Сьогодні він майже рівня Рокфеллерові або Форду. А ще вчора він був всього-навсього маленьким службовцем в антикварному магазині. Господь бог не дав Генрі спритності. Він весь час виконував обов’язки слона в посудній крамниці. Майже кожного дня цей незграбний прикажчик розбивав яку-небудь дорогу антикварну дрібничку. І платив штраф. Більша частина його утримання йшла на штрафи. Того ранку, коли Генрі став мільйонером, він насамперед купив собі палицю. З палицею в руці він Іде до того антикварного магазину, де так плачевно текла його службова діяльність. Тепер він не боїться штрафів. Зараз його палиця важко опускається на найкоштовніші речі. Раз 1 немає вази. Бац 1 немає сервіза. Ще раз бац 1 немає ще одного сервіза. И ось уже весь магазин перетворюється на купу черепків. Генрі з задоволенням вручає хазяїнові магазина свій чек на мільйон. * * * 1 чоловік з жінкою всі свої гроші вгатили на купівлю автомобілів. Вони купують дуже багато автомобілів різних марок. Новоспечені мільйонери їдуть…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"