Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1949 №17 Сторінка 2

Журнал Перець 1949 №17 Сторінка 2. Остап ВИШНЯ НЕПРИЄМНА ІСТОРІЯ Про неприємну історію доводиться розповідати І водночас щоб у цю історію ніхто не повірив... Другими словами, дуже щоб такої історії зовсім ніде не було. Мова мовиться про один із колгоспів. Колгосп цей вважався і вважається за один із найкращих у районі. Що його характеризувало, що він був у першій п’ятірці? Характеризувало його те, показники. Усі сільськогосподарські, всі культосвітні й інші всілякі роботи колгосп цей виконував прекрасно, так що в районі і в області говорили: Колгосп «Зелена нива» о! За нього ми спокійні! Голова чудовий хазяїн. Партійний і комсомольський актив працюють енергійно! Люди взагалі роботящі! Коли б усі такі в колгоспі були, далеко менше було б у нас турбот! Урожай в колгоспі викохали добрий. Вчасно розпочали жнива, зразу ж узялися молотити, і вже на другий день молотьби машина колгоспова урочисто одвезла до «Заготзерна» перші дві тонни озимої пшениці. Молотили нормально, виконували першу колгоспну заповідь добре, так що коли голову колгоспу запитували: Ну, як у вас справи? Справи, відповідав, ідуть добре. Розрахуємося з державою достроково. Цього року на трудодні дамо більше, ніж торік. Район іноді теж цікавився справами в колгоспі молотьбою, хлібоздачею, але більше так, «для годиться», бо ж не було в районного керівництва сумніву в тому, Звертали більше увагу на відсталі артілі. хочеться, хочеться, колгоспів II II II II о взагалі визначає хорошу артіль: II іо цей колгосп буде одним із перших. Коли запитувала область, Із району відповідали: Колгосп «Зелена нива»? Про нього не турбуємось! Цей виконає! Він у нас передовий! Так ото воно і йшло... А пішло воно, насправді, отак... Голова колгоспу знав, що в нього дуже справний комірник. Він так завжди й казав: Не може в нас бути погано з хлібоздачею. Комірник у нас не комірник, а орел. Щоб наш Степан Пилипович та не зробив?! Хто ж тоді й зробить, як не Степан Пилипович?! Мені з нашим комірником спокійно, мов у санчатах... А Степан Пилипович, комірник, значить, той на Олю, на вагаря поклався. Скільки вже вивезли, Степане Пилиповичу? Скоро вже закінчите хлібоздачу? ІІ А я так що достеменно й не знаю, скільки там залишилось! Спитайте в Олі, вона в нас у цій справі, як по книзі... Оля в нас така, що не пропустить... Запитуєте в Олі: Ну, як, Олю, діла йдуть? Коли остання ходка, щоб можна було сказати, що першу заповідь виконано? Оля посміхається: Та чого ви турбуєтесь? Не хвилюйтесь,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"