Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1949 №12 Сторінка 7

Перець 1949 №12 Сторінка 7. ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! Хочемо тобі похвалитися: у нас ростуть хороші буряки. Та хочемо і пожалітися: не знаємо, що будемо робити з ними восени. Викопати ми їх, звичайно, викопаємо, а от вивез- прокуророві. Викликав він мене 10 жовтня. Прибув я з документами, але прокурор зібрався їхати в Київ і послав мене в кімнату № 9. «Підіть, каже, до т. Васильєвої, розкажіть їй, як було діло, а я приїду й розберусь. Пішов я в 9 кімнату. Розказав. Звідтіль потрапив до 21 кімнати. Здав там усі документи. Розписки не дають. «У нас, кажуть, у прокуратурі нічого не пропадає. їдьте спокійно додому і ждіть лісу». Прождав я до березня 1949 р. і знову поїхав до обласної прокуратури. А там мені кажуть: немає, мовляв, ваших документів. Де ж вони? питаю. Не знаємо, відповідають. Хто ж тоді знає у Вінниці, де наш ліс? Хто ж скаже, де пропали наші документи? Хто відповість за 2 тисячі карбованців колгоспних грошей, витрачених на цю «лісову справу»? Є. КАМІНСЬКИИ. голова артілі «Нове життя». Козятинський район, Вінницької області. Вам штани? Тобто як штани? здивовано закліпав я очима на продавця. У вас же буфет! Ну й що ж? Штанів не треба, беріть туфлі. Відмінна якість. А водами не торгуємо. Іншим разом мені і справді потрібно було купити штани. Іду вулицею й бачу вивіску «Промтовари. Магазин № 11 Ізяславського міськторгу». Заходжу. Перше, що мені кинулось у вічі, це полиці з вишнівкою. Після цього я остаточно переконався в глибокій правоті Кузьми Пруткова, який сказав: «Коли на клітці слона побачиш напис «Буй-вол», не вір очам своїм». А. ТУГАИ. Кам’янець-ПодІльська область. ЛЮБИЙ ПЕРЧЕ! ти важкувато буде. До війни на ст. Новаківка, Одеської заліз- ниці, був приймальний пункт Маловисківсько-го цукрозаводу. Тут здавали буряки одинадцять колгоспів. Тепер пункту нема, і нам до- ведеться Уявляє н возити буряки за 18 кілометрів. , скільки то зайвої роботи і витрат! ТОВАРИШУ ПЕРЕЦЬ! Хоч ми й маленькі, звертаємось до тебе з Про відновлення пункту ми вже говорили сотні разів, але керівники цукрозаводу вперлися у якийсь там пункт із своїх паперів і нічого знати не хочуть. Чи не зрушиш ти їх з того мертвого пункту? Г. МИКОЛЕНКО. с. Воронівка, Ново-Українського району, Кіровоградської області. ШАНОВНИЙ ПЕРЧЕ! Ми знаємо багато медикаментів, на яких написано: «Зберігати в темному і вологому місці». Але ще ні разу не довелося нам зустрічати такого напису на книжках. І все-таки у нас, в Троянці, з книжками обходяться точнісінько так, як із згаданими медикаментами. Для сільської бібліотеки виділили підвал, в якому немає найменшої щілини для світла, але є безліч щілин, крізь які проникає дощова вода. В таких умовах книжки, звичайно, псуються. Але це не псує настрою голові Троянської сільради т. Довганю. Йому, певно, не втямки, що по рівню нашої бібліотеки (в буквальному і переносному розумінні слова) легко судити про рівень культосвітньої роботи в селі. СІМ ПІДПИСІВ. Голованівський…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"