Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1949 №08 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1949 / № 08 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1949 №08 Сторінка 4. Мал. ГРІ-гор’вва В НЕДАЛЕКОМУ МАЙБУТНЬОМУ ї Степан ОЛІЙНИК ЯК МИ КАЖЕМ ТАК І БУДЕ! X- ГЛ 2м V « * 5! Шммн ж. ТдГЗ ІЯ й Мй л* А-ОС* '? і и я» Пригадую, дітки, в 1949 році на цьому місці був голий І І нй ю» степ. ОЛОВА артілі «Шлях до комуни» Максим Білоштан одержав перед Першим травня з редакції обласної газети листа, « пи. салося: «Шановний Максиме Петровичу! Про симо надіслати нам статтю про досяг І я к. перед 4* в якому пи Що ви від мене хочете? Я ж не Рильський і не Сосюра, щоб писати баланси ліричними віршами. Не віршами, а своїми Ти ж удома з жінкою, чи з дітьми не говориш цифрами? Ні. Зроби мовою цікавих фактів, як просили. Зрозуміло? шіть, словами. Ми прості радянські люди. Є в нас правило своє: так і буде, так і є! Як ми кажем Як схотіли Й наші села освітили. Осіяли ліхтарі, І потужні ДнІпробуди Розігнали ночі тьму!... 1 Ми прості радянські люди. Є в нас правило своє: так і буде, так і є! Як ми кажем Як схотіли Захотіли непреклонно: Дать вугілля тонни тонн! за ешелоном ать вугілля І летить Вдвоє важчий ешелон! 1 Розігнали ночі тьму! І говорять наші люди При електриці в дому: в єдине море злити правди слава! На заводи, новобуди!.. (Лиш колеса: цок та цок). 1 говорять наші люди Про донецький вугільок: Щоб із цього антрациту мамо Та багаття розпалить Паліїв із Уолл-стріту Можна всіх пересмалить. Захотіли й сталевари, На змагання піднялись! І над домнами стожари Дужче в небі зайнялись! І поливсь метал усюди, Мов ріка, за валом вал І говорять наші люди Про кипучий той метал: * Хай до нашої земельки № » Лиш поткнеться дядя Сам Ми заллєм металом пельки Всім зажерам-паліям! Ми прості радянські люди. Є в нас правило своє: Як ми кажем так і буде, Як схотіли так і є! Як схотіли Захотіли, щоб артілі Розцвіли, як цвіт зорі, Василь МИНКО Біле сяйво цих вогнів, Можна в ньому потопити Всіх мерзенних паліїв!! В нашій силі То ж за нами в світлу путь Бухарест і Прага йдуть дуть Софія і Варшава, Ги Наша гордість ще і в тому» й за врожаї Захотіли... Розгорілась боротьба! Й достигають в нашім краї Що із Польщі та до нас Вчитись жити по-новому йдуть сини народних мас, Ще невидані хліба! І Зірки вже красять груди Тим, що славлять рідний край. І говорять наші люди, Оглядаючи врожай: Нам хліба, І квіти в лузі, І вишень пахучий сік! се це ворогу-катюзі І не нюхати повік! Захотіли, щоб бавовна На Херсонщині росла І завзятість, сили повна, Всіх на битву підняла. Трактори пливуть повсюди Сієм дружно! Хай росте! І прислів'я наші люди Тут повторюють просте. Буде ситцю скільки хочем, Полотно-мадеполам. Ще з бавовни ми охоче Витчем саван ворогам. Що, вернувшись з України, Батько доньці вкаже путь. Вчись у Паші Ангеліня! Як вона ти в Польщі будь! Наша гордість в тому, друзі, і а лпі Що йдемо Що в Радянському Союзі в Комуни дні. Ми несхитні і міцні. У Китаї, в Бірмі всюди Настає вже правди час! І говорять в світі люди, Серцем линучи до нас: Нам, як світоч їх Вітчизна! Бо круг сонця і Кремля В світлий вік, до Комунізму Нині крутиться земля! Правду цю. що кажуть люди Не вміщають береги и Я Буде так! Напевно буде! Хай це знають вороги! М Ілюстрації БЕ-ША «-4» нення Вашого колгоспу. Пишіть якомога простіше, своїми словами. Постарайтеся зробити це не мовою сухих цифр,.а мовою цікавих фактів». Максим Білоштан задоволено підкрутив чорні вуса і сказав рахівникові Івану Коткові: -* Зараз же кидай писати цифри і давай візьмемося за факти. Пиши статтю. Та побільше. Та нецікавіше. Іван Котко замкнувся в окремій кімнаті і за добу стаття була готова. Голова артілі скликав актив. Гуртом прочи тали статтю. Та, на жаль, вона ні в кого не викликала ентузіазму, стаття, а балансовий звіт. Ех ти, арифмометр! Мабуть, забув, жартома до- о: вийшла не що просили ж без цифр! -хоряв рахівникові Максим Білоштан. Іван Котко насупився, ображено бурк нув: Ну, коли вам зрозуміло, то й пи- бурчав рахівник. І напишу. Бери ручку, встромляй у чорнило і пиши. Що ж писати? Що казатиму, те й пиши... Пиши ось так. Наш колгосп «Шлях до комуни» організувався в 1929 році. У ньому Не вмер Данило, так болячка за давила, - знову буркнув Котко. А 20 хіба це не цифра? А ти пиши цифру словами... Відтоді минуло багато часу. Виріс мій син в славної Радянської Армії, яка стоїть на сторожі завоювань соціа лізму. І нехай там за морями та океа нами скаженіють черчіллі та…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"