Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1949 №01 Сторінка 3

Журнал Перець 1949 №01 Сторінка 3. Остап ВИШНЯ Ілюстрації В. ГЛИВЕНКА ЕРЕД столу на дерев’яному. тонко вирізьбленому блюді лежало неділове смаже- не порося... Призволяйтеся, дорогі товариші, вклонялася Ганна Іванівна. Поросятко смачненьке. Нізащо б дець, та вишкварки, та сало... Ох, і тварина б була! Пирогів жалуйте! ставлячи на стіл і й одночасно за барометра. Ліву руку дідові крутило на дощ, а праву на вітер. Взимку дід ходив у капелюсі, а літом у II не заколола, ліва, задня ніжка в нього, видите, закарлючкою... Так і вродилося! Та то нічого, і з ніжкою- два підситки з гарячими пирогами, припросила Ганна Іванівна. Пухкенькі пиріжки! Пироги, виходить, теж на столі були. А які прикрашали стіл яблука, які груші!.. І антонівка, і налив золотий, і шафран... А груші бера, бергамота... Були вони свіжі, були й мочені... Садок же у колгоспі, як рай земний: геть чисто все узгір’я в яблуках, грушах, сливах, II солом’яному брилі. Палиця в діда була вербова, люлька вишнева, зіньківка. Очі стріхою, права нога колодязним журавлем. Білі широкі штани і літом, і взимку. На очкурі. Доки того гудзика намацає II та доки ти його в ту петлю встромиш... Забарне діло! А очкур ррраз! і все по місцях. закарлючкою, як на новорічному столі, так воно кутильгае... Та й новорічний стіл без смаженого поросяти теж якось шкутильгає, ніби Д у нього одна нога закарлючкою. Призволяйтеся, дорогі гості, на здоров’я вам! II Новий рік знатні артільні люди зустрічали в складчину в своєї свинарки Ганни Іванівни, бо Ганна Іванівна в соцзмаганні по району посіла перше місце, давши по 27 ділових поросят од кожної своєї свиноматки. Перераховувати вам, йому столі? Багато паперу списати для цього треба. Мед був, бо в колгоспі своя пасіка є. Свіжі й квашені кавуни були, бо в колгоспі своя бакша була. Смажені індики були, бо в колгоспі табун о голова сусіднього II Ю стояло на новоріч- н Індиків ходив такий, колгоспу, як їхав, одвертався, так ото його отут, під грудьми, значить, Смажені качки були, бо в колгоспі табун качок був, великий табун, та білих-білнх ка чок, білих, як сніг. Сала в їх, у смажених і не смажених, на тім місці, що й ви знаєте, було в палець завтовшки. Смажені гуси були, бо в колгоспі великий табун гусей був. Та яких гусей? Тулузьких! А тулузькі гуси, як ви знаєте, найбільші з гусей гуси, і на животі у них є така штуковина, ніби торба, де відкладається багато гусячого сала. І під дзьобом у них є «запічок» для сала. Не гуси» одне слово, а гусяче сало. Смажені кури на столі були, бо своїми курми артіль славиться на всю область... Смажені дзеркальні коропи були: і так, і в томатнім маринаді. Артіль ставки має: самі колгоспники викопали, мальків дзеркального коропа туди впустили і тепер розкошують: і риба завжди на столі, та й у касі сотенні Да... ІІ II II елестять. пекло. вишнях, абрикосах II А долиною простяглися ягідники: тут і малина, і полуниці, і агрус, і порічки, і чорна смородина... Ну, ясно ж, що на столі стояли вина: яб- луневе, сливове, чорносмородинове, малинове і виноградне. Так, так, не брешу: виноградне. Бо колгосп посадив три гектари винограднику. Цього року кілька десятків кущів уродило. З першого урожаю зробили вина, та ще неабиякого, а шампанського вина! Ми вже говорили, що на столі мед був... Був мед, та був ще й медок... У пляшках... Знаєте, такий медок, що як п’єш його, так II II ніби в тебе в середину радість наливається, у голові ясно, ясно, і аж ніби жайворонки в голові срібними дзвониками дзвонять, а як зриває II ся танцювати не твої ноги, не слу- хають. І такий медок на столі…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"