Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1949 №18 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1949 / № 18 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1949 №18 Сторінка 3. Ярослав ГАЛАН Ілюстрації ГРЬгор’вва ЛИПНЯ 1949 року сталася в моєму житті знаменна подія: папа Пій XII відлучив мене від церкви. Відлучив, як відлучають телятко від корови. Без попередження. Нікуди правди діти, конфлікт між нами почався досить давно, приблизно сорок років тому, коли нинішній Пій XII був молодим попиком Пачеллі, а на святому престолі сидів Пій X. Кожної неділі учитель провадив нас парами у церкву монашого ордену Василіян, закликав любити фабуристого цісаря Фран-ца-Йосифа І і ненавидіти «москалів», яких, мовляв, треба до ноги вирізати. Проте, замість бити «москалів», пан-отець волів бити нас, школярів. Якось раз пан-отець спитав мене: Чому святого отця називаємо Пієм? Простодушна відповідь гласила: Бо святий отець любить випити. Я й не стямився, як мій живіт о щенна різка викарбовувала на моєму тілі 10 заповідей. Господь не наділив мене смиренням і, мабуть, тому, повернувшись додому, я вже з порога сказав матері: Плюю на папу? Крім матері, ніхто цього не чув, але, видно, всевидющий бог доніс своєму римському намісникові, бо відтоді греко-католицька церква розпочала проти мене холодну війну. І не тільки проти мене. Згодом я переконався, що таких грішників було чимало. До них, насамперед, належали гімназисти, які брали участь у вшануванні пам’яті Івана Франка. Для таких учитель божого II II нився на монашому коліні, а свя 1 II І І Друзі казали мені, що дні мої полічені і що я повинен чекати тепер контрудару. Як завжди в таких випадках, друзі трохи переборщили. Мокра робота була в той час у Ватікані тільки запланована. Шептиць-кий не мав іще тоді почесної варти у вигляді гітлерівських солдатів, а його прелати ще не франтували в есесівських мундирах. Поки що я міг чекати з їх боку лише сухої роботи. їм потрібний був привід, і вони знайшли його. Якось у святвечір я зайшов до Олександра Гаврилюка. Над нами й під нами, праворуч і ліворуч люди колядували. Спогади дитинства завирували в душі, й, розчулені, ми вирішили перехилити чарчину. Традиційної рибки не було, але її з успіхом замінило сало. Випили по одній, і тоді Гаврилюкові заманулося запросити до столу домовласника, що мешкав опостінь. Домовласник прийняв запрошення, та, побачивши на столі сало, по-тарганячому ворухнув вусами й позадкував до дверей. Тільки тепер Гаврилюк усвідомив, що богобоязливий вусач був членом ультрамонтанського «Братства найсолодшого Іісусового серця». Кілька днів по тому звістка про заподіяний злочин дійшла до консисторії, а трохи згодом до конгрегації священної канцелярії в даний знак львівська дефензива розпочала слідство. Обурення нашим святотатством не знало меж. Гаврилюк виїхав, і повістку встигли вручити лише мені. Сивоголовий агент сидів переді мною й докірливо похитував головою: Ваше тіло, говорив він, зогниє в тюрмі, але чим же є тлінна плоть в…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"