ГУМОР І САТИРА

Перець 1949 №19 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1949 / № 19 / Сторінка № 5

Перець 1949 №19 Сторінка 5. АГІИ НА ТЕБЕ, АМЕРИКО! СВІТЛИЙ шлях На Україні електрифіковано понад три тисячі сіл. Мовчазний досі телефон раптом так оглушливо задзеленчав, ось-ось він зірветься і піде вискоком по кімнаті. Молодий парубійко схопив трубку. Черговий Старожадівської сільради Сторожинецького району Свирид Вареник слухає... Що, що? Зв’язати вас з Америкою? Та й навіщо вам з нею зв’язуватись. Сьогодні останні американці приїздять на новосілля у наш колгосп. Так, так! Одним словом, закриваємо Америку... Як хочете зняти? Ага, кооператор! Тоді приїздіть... Не встигли ми й рота розкрити, запитати, про що йшла мова, як сказали: Дідусь, який вас цікавить, чекає. Стопроцентний американець. Недавно звідтіля. Дідусь із заплетеними по гуцульській моді сивими кісками сидів біля нового приймача «Родина» і слухав радіопередачу. Побачивши нас, він підвівся. Привіталися. То вам про Америку? нувся він, це можна, і, туючи файку, розпочав: Я лека, чоловіком, був покійний мій кум Януш. «Отаке! подумали ми. Дідусь дуже вільно поводиться з історією. А де ж тоді був Колумб?» ...Кум Януш, продовжував дід, збудував першу халупу, а за ним потягнулися й інші заокеанці. Поселився і я в Америці. Дичина, безлюддя... Безлюддя? Атож! Вийдеш було ввечері на вулицю дівки не співають, хлопці не перегукуються, самі тільки жаби кумкають на дощ та за хатами дикі вепрі хропуть і рохкають. Тяжко кривдили нас багачі! вів старий. Останню шкіру лупили та в додачу бучкували... Ну, та все те минуло і не повернеться. Тепер ми моц-ні газди на своїй власній землі. Порадилися та й вирішили прощатися з тією остогидлою Америкою... І скажу вам правду аж серце в мене заскакало від радощів, коли почув, як біля воріт «Леді» заіржала. Стійте, діду! перебили ми його. Хіба леді іржать? Чому б їм не іржати на вівсі. Ми здивовано переглянулися. Спантеличив нас дід та й годі! А він уже оповідав про своє прощання з Америкою: Глянув я востаннє на той закуток та тільки і зміг сказати: «Агій на тебе, Америко! І в снах не привиджуйся нам». Тепер там у тій Америці сама пустка залишиться. Сьогодні звідти II II II Ю, здавалось, останні газди вирушають сюди. Ось-ось приїдуть, побачите... Та як же це так, діду, «сьогодні вирушають» і «ось-ось приїдуть». Що вони літаками? Та чого б ото літаками. «Леді» II II II кі- щоб нам юб воно було ясніше., який поселився в ЗВЄР’ ПОСМОК-вам зда-Першим Америці, III II ж, кажу, привезе в ці ось нові будинки, що нам надала Ста рожа дів ська сільська Рада. «Леді» привезе? Через океан? Та…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"