Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №19 Сторінка 2

Журнал Перець 1950 №19 Сторінка 2. БУЛИ ! ЛИСТ ГОЛОВІ ВИКОНКОМУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКО! РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ т. ГАВРИЛЕНКОВІ М. Є. Миколо Євстафійовичу! У місті Дніпропетровську, по вулиці Шмідта довгі роки стоїть собі звичайна, скромна кам’яниця, з звичайною скромною вивіскою: «Обласний Будинок колгоспника». Якщо Ви не бачили цього будинку, то обов’язково подивіться. Це зовсім недалечко, хвилин 10 15 їзди від міськради. Подивіться 1 низенько вклоніться йому. Ви собі не уявляєте, яку крилату славу приніс Вам цей скромний будинок! Не перебільшимо, коли скажемо, що він надав Вашому імені такої популярності, якої не знав ніхто з Ваших попередників. «А все товариш Гавриленко!» частенько говорять колгоспники П'ятихатського району. «А щоб йому легко тикнулося, тому товаришеві Гавриленку!» нерідко говорять у селах Васильківського, Межівського і багатьох-багатьох інших районів області. Але найбільше говорять про Вас у самому обласному Будинку колгоспника, вірніше на подвір'ї цього будинку. Не вірите? Тоді сядьте в машину 1 скажіть шоферові, хай завезе Вас на вулицю Шмідта, № 3. Для відвідин виберіть час краще всього вночі. Як приїдете ідіть прямо на подвір’я Будинку колгоспника, ставайте й слухайте. Ви на власні вуха почуєте стільки теплих слів на свою адресу, що Вас у холодний піт кине. Ви почуєте своє прізвище в усіх відмінках. Згадують його тут і з серцем, і з перцем. (А що накажете робити приїжджим колгоспникам цілу ніч під осінніми дніпропетровськими зорями «ура» Вам кричати, чи що?) Коли ненароком Вас помітять, не кажіть, що ви голова виконкому міськради. Прикиньтеся краще вже приїжджим. При такому варіанті колгоспники оточать Вас товариським співчуттям І скажуть: Не мучте, чоловіче добрий, ніг своїх, залазьте до нас у кузов, вибирайте собі койко-місце, вмощуйтесь та будемо разом голову виконкому міськради товариша Гавриленка славити. Як так могло статись, що у такому великому культурному центрі республіки, як Дніпропетровськ, так некультурно приймають приїжджих колгоспників? Чому приїжджим колгоспникам люб’язно надаються «койко-місця» на подвір’ї Будинку колгоспника, а не в самому будинку? Історія цього чуда в решеті дуже нагадує стару казку про дідову рукавичку. Був собі Будинок колгоспника. Бігли якось повз нього працівники кінофікації, зупинились і питають: Хто в цьому будинку живе? Приїжджі колгоспники. То й нас впустіть. Ми будемо колгоспників культурно обслужувати. Влізли, забрали частину приміщення, відкрили кінотеатр. Потім бігли повз будинок керівники тресту їдалень і теж зупинились, і теж питають: Хто в цьому будинку живе? Приїжджі колгоспники. То й нас впустіть. Ми будемо колгоспників чаєм частувати. Влізли й забрали частину приміщення під чайну. Потім бігли повз будинок керівники обласного лекційного бюро й спитали: Хто в цьому будинку живе? Приїжджі колгоспники. То й нас впустіть. Ми будемо…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"