Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №23 Сторінка 3

Журнал Перець 1950 №23 Сторінка 3. Михайло ЧАБАНІВСЬКИЙ ТЙМІЄТі Ілюстрації С. САМУМА знову наповнить свої кишені, адже гроші країни, яку пред-Вудд, мали колись тут владу було до війни, після того в сві- Він був романтиком, містер Вудд, і ніколи не сумував. Які б там шторми не гуркотіли за бортом «Іллінойса», які б буруни не прокочувались по палубі судна, Вудд лишався вірним собі і хто завгодно міг би в найнебез-печніші хвилини почути його приємний баритон: «Ти мене мучиш. Мері, о Мері»... Туго натягнуті троси кріплення поскрипують в такт ударам шторму, присадкувате судно «Іллінойс», повагом розгойдуючись на пінястих хвилях, занурюючись у чорну, мов смола, воду розлюченого моря, насилу пробивається вперед. Вудд відігнув край важкого оксамиту, задивився в похмуру темряву ночі. Десь угорі, наче в небі, блимнув вогник маяка. Отже незабаром корабель підійде до берегів Румунії і порт цієї країни знову почує, як і кілька років тому, могутній сигнал «Іллінойса». Не раз перед війною доводилось містерові Вудду бувати в цій країні, і в нього залишились приємні спогади. Тут люблять торгувати, тут є справжні люди діла. Буде приємна стоянка, чорт забери! Розкішний номер готелю, краще котнарське вино. Тоніка. 0, це справжня європейка, з витонченими манерами 1 жагучими чорними очима... Невеличка операція з деяким крамом і містер Вудд * .... Тоді - гуляй, ставляє містер богіві Правда, так . ті дещо змінилося. В Європі панують нові ідеї. Але що таке ідея порівняно з крупною асигнацією, яка може зігнути людину вдвоє, яка не має меж своєї влади? У кого кишені набиті заокеанськими асигнаціями, той всюди бажаний гість, той володар сердець! Містер Вудд солодко посміхається. Раптовий поштовх судна пробуджує його. Уже ранок. Корабель загальмував, наче спіткнувся на рифі. Похмурий сірий туман колихнувся від важкого ревіння судна Містер Вудд нашвидку вмився, змінив комірця, підстрибнув і. зробивши стійку, щосили забарабанив по чорному гумовому обличчю Джо. Так завжди починався ранок: містер Вудд посилав страшної сили удари на голову робота, що мертво посміхався, коливаючись на своїй чавунній підставці. Навіть тут, у каюті, містер Вудд почував себе, як на рингу. Він різко штовхнув дверцята і в ту ж мить почув голос свого постійного супутника в плаваннях, кухаря Томмі: - Гуд дей. Елегантний верхні води, назустріч. В багатолюдно, різним крамом, рухалися самохідні підйомники, зосереджено снували вантажники, портові чиновники. Все так, як було і кілька років тому, коли містер Вудд востаннє відвідав оцей порт. Одначе вражала відсутність такої знайомої метушні маклерів, продавців живого товару, спекулянтів та інших комерсантів. Куди поділися знамениті румунські валютники? Містер Вудд ішов до міста і що далі він ступав по бруку, то більше прикрощів траплялося на його шляху. В порту не було знайомого господаря готелю Інеску, у якого завжди зупинявся містер Вудд, не було І Тоніки... Це вперше його ніхто не зустрічав у цій країні... На розі вулиці, що вела до центра міста, Вудд побачив знайоме приміщення готелю. На серці трохи відлягло. Ось зараз він побачить на вікнах ресторану воскові мертві квіти, голубі паперові занавіски Інеску людина з розрахунком, скупий Дивно, чому він не вийшов у порт до прибуття пароплава, як робив це раніш? Містер Вудд рішуче штовхнув двері. В міщенні ресторану сиділо лише кілька жирів було ще рано. Підбіг офіціант, ливо запросив роздягатися, подав меню. містер! вельбот сковзнув по оліїстій по-берег знайомої пристані поплив порту було, як 1 завжди, шумно, Мчали автомашини, навантажені при-паса-ввіч-Мі- не стер Вудд оглянувся навколо, його спостережливе око відзначало, що в приміщенні сталися зміни На вікнах не було воскових дешевих квітів, а стояли справжні квіти, замість паперових занавісок висіли шовкові. Невже Інеску забагатів? Містер Вудд гукнув офіціанта, той хутко прийшов, але не зігнувся вдвоє, вклонився до землі. Кому належить оцей ресторан? Кооперативній артілі, містер. О! містер Вудд проказав це «о», наче він був дуже радий. А чи знає ваша кооперативна артіль, як готувати біфштекс? Офіціант посміхнувся, кивнув на меню. Кожне блюдо, що тут позначене, буде готовим за десять хвилин. Що замовите? Слухай, милий, містер Вудд на останньому слові, чи можеш сказати, де подівся містер Інеску, цього готелю? Він працює в нашій кооперації, но відповів офіціант. Покликати? Поки офіціант розшукував Інеску. містер Вудд дивився у вікно, розглядаючи площу, яка лежала, мов на долоні. Снували туди й сюди люди, поспішаючи, випереджаючи один одного торгували магазини, виблискуючи гарно оформленими вітринами, мчали автомашини, проходили стрункими колонами моряки, чітко відбиваючи крок. Життя приморського міста било здоровим пульсом. «Дивна річ, думав собі містер Вудд, виходить, що ідеї теж можуть перетворюватися в реальні справи.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"