Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №03 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1950 / № 03 / Сторінка № 4
Журнал Перець 1950 №03 Сторінка 4. Підприємства Міністерства легкої промисловості і промкооперації УРСР не дбають про випуск одягу і взуття для дітей шкільного віку. (З листів до редакції). Мал. В. ГЛИВЕНКА Чи я, мамо, недоріс? Чи я, мамо, переріс? В Л А С Й 0 Ш Н у Р н И И И Власношкурниками називає тепер народ тих поодиноких тилів, які найперше дбають про власну шкуру, а не про державні І громадські інтереси. Закукурікає «власний» півень і такий гос-подар-власношкурник, дивись, аж мліє від солодкого задоволення. Зате повз громадське добро, яке з його ж вини псується під дощем, господарник-власношкурник може пройти І, навіть, уваги не звернути. I Перець витягає сьогодні цих власношкурників за вуха на світло. Ось вони! Просимо ближче познайомитись! ПРИДАЙКО Цей «головує» у колгоспі ім. Фрунзе, в Краснопільському районі на Сумщині. Прізвище його Придайко. Як він поводиться з громадським добром, найкраще вам розповість така картина. Недавно скликав Придайко засідання правління. На порядку денному у нас, каже, знову те ж саме питання: «що, куди і як списати». А тому, каже. прошу мізкувати і комбінувати добре. Три члени правління (з семи), що сиділи тут, мовчали. Мізкував і комбінував Придайко, як людина з великим досвідом у цих ділах. Чого там у коморі невистачає? 120 кілограмів пшениці. 36 кілограмів печеного хліба. цукру? Пиши у графу «розтруска». Що там у тебе. Мандриченко, на фермі пропало? .300 яєць і двоє поросят? Запишем так: «300 яєць випили півні, щоб голосніше співалося. А двоє поросят пиши... «пропали безвісти»... І саме в цей час. коли Придайко сидів у конторі і стряпав оцю чергову «фільчину грамоту'», за вікном, на подвір’ї артілі, його жінка всевладно покрикувала: Накладайте більше! Воли добрі, довезуть! Та куди ж ви ці дошки забираєте? Вони ж потрібні нам для ферми! суперечив хтось розгніваний. Мовчіть! Па це єсть «указаніє» Придай ка! От і все! За цими «указаніями» Придайчиха одвезла вже додому 25 кубометрів колгоспного лісу. За цими «указаніями» щодня пара колгоспних воликів працює у власному господарстві Придайка. Недавно з артілі мчала через поля колгоспна підвода до Михайлівського цегельного заводу. Спішно був потрібен електрозварник. Думаєте, що спішили до сівалки якусь деталь приварювати? Ні! Сівалка мусить підождати, бо справа тут куди серйозніша треба було... ліжко Придайкові лагодити. За цією підводою пішла друга повезла електрозварникові колгоспний ліс в нагороду за «термінову роботу». Хочете ще фактів? Вони є. Про них розкажуть вам колгоспники артілі їм. Фрунзе, які неспроста прозивають порушника Статуту артілі Придайка власношкурником. МОРДВИНОВ Це його прізвище. Посада начальник Сталінського обласного управління трудових резервів. Дуже дбайливий чоловік! Побачили б ви, який у Мордвинова зразковий порядочок, яка виняткова чистота... на власній домашній «фермі». Корівка і сита, і мита, і в теплі. Гусаки і гусочки, що Мордвинов їх розвів цілий табун, білі, мов лебеді, відгодовані. А кури?! Та що й говорити: кури так ті й сплять при електриці. А бачили б ви, як Мордвинов поставив облік на власній фермі!…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"