Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №17 Сторінка 3

Журнал Перець 1950 №17 Сторінка 3. Микола ЯРОВИЙ ЦАП І ДУ БОЧОК Цап, раз побачивши високії дуби. Що аж до хмар закинули чуби, У захваті прорік: Оце краса! Вони верхів’ями сягнули в небеса. Стоять в зеніті слави і могуті, Міцні, немов з заліза куті, І, слухаючи шуми їх славетні. Спиняються хмаринки бистролетні! Це все він випалив єдиним духом І враз почув своїм цапиним вухом: Як виросту, і я буду такий! То знизу обізвавсь Дубочок молодий, Що листячком покривсь, закучерявивсь мило. Ого! Занадто це вже сміло! А втім, коли ти мовив так, Дай спробую, який ти На художній смак, Промовив грізно Цап І в рот вершечок хап! Аж захрумтів Дубочок, що попав під зуб. Аж похилився вниз. Завзятий Цап його до цурки б згриз, До гілочки б останньої обскуб, Коли б Лісник в той час не нагодився. Він справедливим гнівом запалився І вигнав Цапа з гаю. Ви здогадаєтесь, я знаю, Яких я критиків тут на увазі маю. ЛЕДАРСЬКА ЛОГІКА До чого солодко спиться на буряках!.. Ще б пак! Буряки ж цукрові!.. Мал. С. САМУМА ГПр йшш В Америці люблять рекламувати незвичайні рекорди. Кожного дня газети й радіо повідомляють про безглузді конкурси і змагання на звання чемпіона пожира-теля газет, на першість по ковтанню сирої картоплі, на переможця у жуванні скла. Хто кого пережєре, хто кого переплюне такий смисл усіх цих конкурсів. Але всі ці рекорди, конкурси і змагання нещодавно переплюнув американський журнал «Лаиф». Він організував «конкурс на видатного діяча XX сторіччя». Серед претендентів на звання лауреата цього конкурсу були «діячі» від мертвого Гітлера до живого Чер-чілля. Після тривалих і бурхливих дебатів жюрі, вшанувавши пам'ять Гітлера співом бандитської пісеньки «Хорст Вессель», визнало переможцем конкурсу живого Уїнстона Черчілля. Містер Черчілль поклав у кишеню перший приз і одержав звання «видатного діяча першої половини XX сторіччя». Чим же діяльність Черчілля так привабила жюрі цього конкурсу? Зрозуміло, що першим фактором, позитивним для жюрі, була участь молодого Черчілля у придушенні маленького хороброго бурського народу, який боровся за свою незалежність проти англійських колонізаторів. Це був початок XX сторіччя початок кар’єри містера Черчілля. Напередодні першої світової війни Черчілль був уже міністром внутрішніх справ Великобританії. За корот кий час перебування на цьому посту він встиг розстріляти демонстрацію англійських шахтарів, як. вимагали від уряду поліпшення свого матеріального становища. Цей епізод з діяльності Черчілля був другим позитивним фактором для жюрі конкурсу. Третій фактор це похід чотирнадцяти держав проти молодої Радянської республіки, організатором якого був містер Черчілль. Похід, правда, закінчився печаль- но як для організатора, так і для його учасників. Але жюрі конкурсу це не обходило. Для нього головним було те, що на чолі походу стояв містер Черчілль. Рекорд тяганини у відкритті другого фронту під час світової війни, поставлений містером Черчіллем, був четвертим фактором для визначення кандидатури першого призера. П’ятим фактором була погромна промова містера Черчілля у Фултоні, після якої він дістав тавро: «палій війни № 1». І. нарешті, шостим фактором була його розмова з мільярдером Морганом, що за його гроші видається журнал «Лайф». Ця розмова і вирішила долю першого місця. Куди вам, Європі, сказав Морган Черчіллеві, тягатися з нами. От ми, американці, вигадали іграшку, що робить із крові мішки долларів!.. А-а а, ви маєте на увазі атомну бомбу? запи гав палій війни № 1. - Так я її передбачав уже понад 20 років тому. І Черчілль подав здивованому Морга-нові англійський журнал «Поол-моол Мегезін» за 1924 рік, у якому було надруковано його статтю. «Я стою за те, щоб винайти бомбу завбільшки з помаранчу, але щоб така бомба, упавши на велике місто, зруйнувала в ньому все від житлових будинків до церков. Ще краще, якби таку бомбу начинити смертоносними бацилами, скажімо, чуми або холери. Тільки це я назвав би справжнім досягненням воєнної науки». Прочитавши це, захоплений мільярдер Морган наказав жюрі конкурсу присудити перший приз містерові Черчіллю і проголосити його «найвидатнішим діячем XX сторіччя». Тавро палія війни № 1, що горить на лобі містера Черчілля, звичайно від цього не померкло. Навпаки, воно розгорілося ще яскравіше. Леонід ПОЛЯКОВ. ДИРЕКТОР-СИЛАЧ. На Павлоградському обозоремонтному заводі (Дніпропетровщина) завалився механічний цех. Розслідуванням встановлено що завалив його директор заводу т. Лобаєвський своїми безкінечними обіцянками відремонтувати цех, З ДНА БАЮРИ. Серед ночі бір-ківських колгоспників. Менського району на Чернігівщині, розбудив одчайдушний крик шо лунав з глибокої баюри. Рятувальні роботи увінчалися успіхом: з баюри по черзі витягли голову сільради т. Гайдая, голову колгоспу т При щепу і дорожнього бригадира т. Щербину Всі троє потрапили в ЧОРНО-БІЛЕ М ЕВДЯЧНА праця доводити, що чорне це "* біле. Інша справа, коли йдеться про чорну шкільну туш. яку виробляє Харківська артіль «Хімфарба». Хоч вона При кресленні й залишає на папері якісь невиразні сліди, але досить до написаного доторкнутись пальцем, щоб ці сліди зникли і папір знову став ідеально білим. Голова Харківської артілі «Хімфарба» т. Ци-пін довів хибність твердження, що «написане пером не вирубаєш топором». Написане тушшю цієї артілі вирубувати зовсім не по трібно. воно щезає від найлегшого дотику. ВИПРОБУВАННЯ ТЕРПІННЯ В ОВРУЧІ (Житомирська…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"