Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1950 №13 Сторінка 5

Перець 1950 №13 Сторінка 5. КВІТИ Сподіваючись на сонячну погоду, керівники деяких колгоспів не подбали про будівництво критих токів. Тату! почув Тарас Силович і оглянувся. У спецівці, з шахтарським капелюхом на голові, біля входу до оранжереї. стояла донька. Чого тобі? Завідуючий шахтою просить вас. Садівник зрозумів: Квіти? Не знаю, відповіла дівчина. Мабуть, що так. У нас же вахта. Дуже ласий став твій завідуючий на квіти. І вчора йому давав, і позавчора, і сьогодні давай, бурчав роздратовано Тарас Силович, Ідучи поруч з дочкою. Тільки й чуєш: квіти, квіти... А попросив узимку, щоб вугілля відпустили трохи більше для оранжереї, відмовив: ЛІМІТІ От 1 в мене ліміт вийшов. Раптом зупинився: Хто зірвав квіти в крайньому вазоні? Я... Треба було в дитсадок. Для чого ж ти роздаєш без мого дозволу? розсердився Тарас Силович. Ти ж знаєш, що ті квіти я бережу до своїх іменин... Більше жодного стебельця тобі не дамі Зрозуміло? Лукаві вогники засвітилися в очах дочки: Дасте!.. Не дам... Дасте!.. * * * На шахтному дворі Тарас Силович замовк. Тут ішли змінні збори. Шахтарі виступали один за одним, брали зобов’язання. Триста процентів!.. П’ятсот!.. Кожне зобов’язання зустрічали оплесками. Тарас Силович не зчувся. як заспокоївся. Він забув, навіть, для чого його покликано, не помітив, коли дочка пішла від нього... Забезпечу транспортування рудні почув Тарас Силович її голос і посміхнувся в уса. І вона туди ж. От коза!.. Садівник знав, що його донька роботяща, але в те. що вона обіцяла, не вірив: машина, вона норму знає. Завідуючий шахтою покликав садівника до себе: Тарасе Силовичу! Сьогодні, як бачите, вахта. пояснив він. Всі хочуть як слід відзначити свято. Тих. що дадуть найбільше, треба зустріти, як ми з вами звикли... Потрібно п’ять-шість букетів. Тарас Силович почервонів. Він на мить уявив собі оранжерею без єдиної квітки і енергійно закрутив головою: Не можу... Вас багато, а я один... Оранжерея мала... П’ять невеличких... Суперечка тривала недовго: зійшлися на трьох. * * * Тарас Силович випровадив усіх з оранжереї і. залишившись наодинці, підійшов до своїх найлюбиміших квітів. Дещо ми залишили 1 для себе. тихо промовив він і почав обережно вибирати квіти. Букет вийшов тугий, повний, вогкі барвисті пелюстки виблискували на сонці, немов їх натерли воском. ..Надвечір, перед виходом зміни із шахти, його покликали знову. Рятуйте, Тарасе Силовичу! Виручайте! зустрів садівника завідуючий шахтою. Квітів немає! категорично випалив старий. Ще не виросли... Зважте момент. Тарасе Силовичу! Кучма Гнат брався набурити двісті тонн руди. набурив…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"