Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №15 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1950 / № 15 / Сторінка № 5
Журнал Перець 1950 №15 Сторінка 5. ЕНЕРАЛЄФРЕИТОР і ЯБЛУЧКО народження Дуг-бать-знищив малень-плем’я, що по-американських Цю «перемогу» «генералу Ма- ЯБЛУНЯ В день ласа Макартура його ко генерал ке індійське встало проти колонізаторів, він присвятив картуру-молодшому», який ще лежав у колисці і смоктав соску. На цій підставі казенні біографи Дугласа Макартура пишуть, що разом із молоком матері він пізнав і солодкий смак воєнної перемоги. Поки син учився у військовій академії у Вест-Пойнті, батько його робив кар’єру. Він спровокував інцидент між американськими військами та філіппінцями і потопив у крові народно-визвольний рух на Філіппінах. За це президент США Мак-Кінлі призначив кривавого Макартура-старшого генерал-губернатором Філіппін. По закінченні військової академії син генерала-провокато-ра поїхав закінчувати освіту до свого батька. Минулого року на запитання кореспондентів: «Де ви проходили інженерну практику після військової академії?», Макартур відповів з властивим йому солдафонським цинізмом: Перша моя інженерна практика спорудження семи шибениць для філіппінських бунтарів. МАЙСТЕР ДРАПУ «Хоробрість» генерала Макартура загальновідома. Про це свідчать ще свіжі в пам’яті два повідомлення телеграфних агентств. 29 червня 1950 року агентство Рейтер повідомило, що генерал Макартур вилетів у Південну Корею у дводенну поїздку по фронту для піднесення морального духу лі-синманівських військ. Того ж 29 червня агентство Ассошіей-тед пресе повідомило, що Макартур повернувся в Токіо. Смертельно перелякавшись реальної можливості потрапити в полон до північнокорей-ських військ, він захворів на ведмежу хворобу і чкурнув у свою штаб-берлогу. Макартурові не вперше вже доводиться кивати п’ятами. На початку війни з Японією, застуканий зненацька япон ською атакою на Філіппінах, Макартур в паніці вилетів в Австралію, без гімнастерки, в одних штанях, залишивши напризволяще американські війська в Коррегідорі та Батані. ЛЮБОВ І ПОЛІТИКА Ще будучи в академії, Макартур ухитрився справити заручини з вісьмома дівчатами дочками впливових родин. Але вичерпавши всі вигоди свого «женихівського» становища, він із жодною з них не жився. Розбиті сердечні дарми завоювали інші любці. По закінченні першої вої війни Макартур вдався до послуг Амура, залицяння до дочки військового міністра Беккера, яке допомогло йому стати начальником військової академії у Вест-Пойнті, він почав полювати на пасербицю босса республіканської партії мільйонера Е. Стотсбері Луїзу Кромвель. Щоб проникнути у вищі кола правлячої республіканської партії, він навіть одружився з Луїзою. Коли тесть Макартура посварився з тодішнім президентом США Гувером, генерал без вагань покинув свою «кохану Луїзу» і перейшов на бік Гувера. Президент оцінив цю «сердечну жертву» і призначив Макартура начальником штабу американської армії. одру-плац-често- світо-знову Після ГАНЕБНА ПЕРЕМОГА 1932 року 25000 безробітних ветеранів першої світової війни організували голодний похід на Вашінгтон, Вони прийшли просити президента виплатити обіцяну їм допомогу. Переляканий Гувер запропонував Макартурові приборкати ветеранів. Бравий генерал сам повів війська на беззбройних і беззахисних людей. Табір під Ва-шінгтоном було розгромлено. На місці бою залишилися тільки поламані протези, зірвані ордени і кров ветеранів. Так син кривавого ката фі-ліппінського народу став кривавим катом американського народу. ГАНГСТЕР У МУНДИРІ Після капітуляції Японії Макартур стає необмеженим диктатором Японії. В книзі «Японія Макартура» кореспондент агентства Юнайтед-пресс в Японії Рассел Брайнс так описує особисте життя генерала: «Вільні від політики години генерал проводить в інтимному колі своєї сім’ї. Він живе з нею в будинку колишнього американського посольства, під охороною кремезних американських солдатів і великого загону японських поліцаїв, які несуть свою вахту навіть на навколишніх деревах. Величезна офіціальна резиденція переповнена шикарними меблями…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"