Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №15 Сторінка 2

Журнал Перець 1950 №15 Сторінка 2. Микола РУДЕНКО КРИВАВИЙ ГІСТЬ За кілька днів до вторгнення американо-лісинманівських військ на територію Корейської народно-демократичної республіки Південну Корею відвідав радник державного департаменту США Джон Фостер Даллес. (З газет 1950 року). і За кілька місяців до захоплення влади фашистами Німеччину відвідав представник фірми «Браун бразерс. Гарріман енд К » Джон Фостер Даллес. (З газет 1933 року). * * диких тропах? він може?. Тільки літак, заревівши у хмарах. Куди він прямує по Чого він хоче і що Прибув у Сувонський аеропорт, Джентльмена в золотих окулярах Оточив офіцерський ескорт. У руку, Справа цілком ясна: Чому товчеться в брудних окопах Випещений вельможа?.. Ось він карту поклав на коліна, На північ долоню простяг... Хіба він не так із пивниць Берліна Гітлеру показував на рейхстаг?.. Посланий фірмою «Браун бразерс», Тоді він здійснив усе сповна. В ті дні рейхстаг спалахнув одразу, Сьогодні в Кореї війна. I дякуючи йому за науку, А головне за товстий Тоді його Гітлер чмокав Сьогодні кат ЛІ Син гаман, Ман. Які ж несподіванки в тім, що сталось?.. Там, де висадивсь Фостер Даллес, Висаджується війна. ЛИСТ КЕРІВНИКАМ КАХІВСЬКОГО РАЙОНУ, ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Дорогі кахівські керівники! Прийміть мій гарячий привіт і найкращі побажання! Моє найперше побажання... Але, перш ніж висловити своє найперше побажання, розкажу вам одну історію. Трапилась ця історія не в степах херсонських, не в Кахівському районі, а над річкою-бистрицею Дністром, в селі Слобо-да-ПІлишковецька, Могилів-Подільського району, Вінницької області. Зібрались якось керівники Слободи-Шлишковецької і почали думу думати: чи входить у їхні обов’язки піклуватися про культурно масову роботу, чи не входить, чи слід їм дбати про лекції для колгоспників, про агропропаганду, про художню самодіяльність, кіносеанси і т. д. і т. п., чи не слід. Думали, думали керівники Слобо-ди-Шлишковецької і вирішили, що не слід. У районі про ці діла запитують вряди-годи, та й то так, для годиться. Натискують тут головним чином на чергові кампанії, так навіщо завдавати собі клопоту культурно-масовою роботою!? Якось і так проживемо! І живуть тепер у Слободі-Шлишковець-кій, як у лісі. Тиша, гладь і божа благодать. Лише вечорами цю тишу порушують тужливі, як завивання осіннього вітру, звуки, що линуть з сільського клубу: «Ме-е-е-е...», «Бе-е-е-е...». Чому…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"