ГУМОР І САТИРА

Перець 1950 №18 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1950 / № 18 / Сторінка № 5

Перець 1950 №18 Сторінка 5. ПОЧАТОК і КІНЕЦЬ ОДНОГО КОХАННЯ (Малюнки без слів) І ДОРОГА СПІШНА, й БЕСІДА ПОТІШНА... (ГОЛОВОЛОМКА З КУРСУ «ЗАГОТЗЕРНЯНСЬКОЇ АРИФМЕТИКИ») Р ЕСПУБЛІКАНСЬКА контора «Заготзерно» нещодавно викликала працівників периферії, щоб обговорити питання про приймання і збереження кукурудзи. З пункта Д (Дніпропетровщина) на нараду було спішно викликано двох техкерівників і двох завідувачів лабораторій. Спішно приїхали дніпропетровці до пункту К (Київ). Працівник елеваторно-складського відділу теж спішно (за ЗО хвилин!) зібрав статистичні дані (які можна було й поштою переслати) і на цьому бесіда закінчилась. В головоломці запитується (в першу чергу керівників Республіканської контори «Заготзерно»): скільки коштувала одна хвилина потішної бесіди, якщо відомо, що одні лише представники Дніпропетровщини витратили на поїздку 1600 карбованців і по 6 дорогоцінних робочих днів? ЛІКУВАННЯ ХОДЬБОЮ Щ ЕТОД лікування ходьбою дуже корисний при окремих хворобах. Але липовецький рентгенолог, він же завідуючий районним відділом охорони здоров’я, І. А. Анісімов застосовує цей метод у зовсім несподіваних випадках. Десять разів примусив він колгоспницю Г. Н. Сличук подолати тридцятикілометрову відстань від с. Росоші до м. Липовець і назад, і тільки після цього зробив їй просвічування рентгеном. Не витримавши такого лікування, колгоспниця звернулася до прокуратури. Тільки після цього Анісімов прийняв хвору і так ображав і залякував її, що соромно було й слухати. Вінницький обласний відділ охорони здоров’я і без допомоги рентгена може з’ясувати, на що хворіє Анісімов, на бездушно-бюрократичне ставлення до хворих. Лікувати від цієї хвороби, між іншим, можна теж ходьбою... Ходьбою подалі від керівних посад в органах охорони здоров’я трудящих. НЕЗЛАМНИЙ ГОЛОВА Й ОЛИ не спитаєш в с. Печини, Тростянець-кого району на Сумщині, де зараз голова сільради т. Кривцунов, завжди почуєш у відповідь: Голова? У бібліотеці наш голова. Так відповідають тут і вранці, і в обід, і ввечері. І навіть уночі кажуть: Голова?.. Де ж йому бути, як не в бібліотеці! Цілими днями в бібліотеці? дивуєтесь ви. Скільки ж книжок прочитав ваш голова? Наш? Жодної! Він усі книжки викинув у зал невідремонтованого клубу, а сам оселився в бібліотеці. Четвертий рік уже живе! Чому ж ви його не виселите? Не можемо! Він дав урочисту обіцянку: «Поки я, сказав Кривцунов, буду головою, доти мене ніхто з бібліотеки не виселить!» А слово в голови, мов кремінь. Його навіть зав-райвідділу культосвітроботи т. Гаген не міг зламати... Одна тепер надія в нас на вибори... ВИЛАМИ ПО ВОДІ Е БУЛО рік тому. Обговорювалася проблема водопостачання шахтарського селища Лісного (Єнакіївський район. Сталінської області). Головний інженер шахтоуправління т. Іва-ненко запевняв: Зробимо, товариші... Дамо воду, товариші... Дайте тільки строк, товариші... Строки дали. І необхідні асигнування дали. Головний інженер шахтоуправління т. Іваненко провів воду до... себе на квартиру, а всі інші мешканці Лісного і понині ходять по воду аж на край селища до протипожежного резервуара. Обіцяв головний інженер дати воду додержав слова: є в нього вода. А от чи скоро буде вона в селищі це ще вилами по воді писано. Піклування деяких партійних і радянських організацій про зелені насадження часто закінчується разом а весняними лісопосадками. СОРОК СЕСТЕР І ОДИН БРАТІК Б’ЯВА про прийом до Новгород-Сіверської школи медсестер (на Чернігівщині) закінчується словами: «Гуртожитку…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"