Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1950 №04 Сторінка 2

Журнал Перець 1950 №04 Сторінка 2. Мал. В. СЛИЩЕНКА ЛИСТ ГОЛОВІ ПРАВЛІННЯ КОЛГОСПУ їм. ЧАПАЄВА. КИ-ШЕНЬКІВСЬКОГО РАЙОНУ. ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ДЕИНЕЗ! М. П. Поздоровляю, Васю! 12 березня будеш голосувати, а чи давно ще учнем був!.. Стараюся не відставати від загальних темпів росту, Іване Михайловичу. Здоровенькі були, Михайле Петровичу! Перець серйозно занепокоєний Вашими нервами, що перебувають, як самі Ви кажете, в такому стані, коли людина починає втрачати ясність розуму, коли катастрофічно падає її працездатність і різко підвищується роздратованість і нетерпимість до всього, що їй не по нутру. Це дуже небезпечний стан! Особливо небезпечний для людини, на обов'язку якої керівництво великим господарством, керівництво масами. І треба ж трапиться біді! Жили Ви собі мирно, спокійно, із спокійною совістю розбазарювали колгоспне добро, порушували колгоспну демократію, пили-гу-ляли, до голосу колгоспників не прислухались і так себе прекрасно почували, і такі у Вас міцні були нерви, що, здавалось, мотуззя з них можна плести. І раптом така неприємність: почали колгоспники висловлювати своє невдоволення Вашими діями, почали критикувати Вас, давши відчути, що їх не влаштовує такий керівник, як Ви, і що вони не мають наміру терпіти ані найменших порушень Статуту сільськогосподарської артілі. А потім хтось узяв та й написав до обласної газети «Зоря Полтавщини», що Ви не прислухаєтесь до голосу колгоспників, що Ви переслідуєте за критику, що Ви розвалюєте трудову дисципліну, що почуваєте себе царком в артілі і менжуєте громадським добром так, як забагнеться Вашій лівій нозі. Відтоді й розгулялися Ваші нерви. Ви втратили сон, апетит, рівновагу, бажання думати про підготовку до сівби, про насіння трав, про тваринництво. Де вже там про діло думати, коли гнів душу роздирає. «Знайди, Дейне-го, дерзновенного автора цього листа, під землею знайди і провчи його! волали Ваші розладнані нерви. Провчи нещадно, щоб іншим не кортіло підіймати руку на твій авторитет». Багато сил, багато енергії було витрачено на розшуки селькора. Деякий 'час Ваш кабінет в правлінні колгоспу нагадував собою канцелярію слідчого. Сюди вдень і вночі викликались «підозрілі», і Ви вчиняли їм допит. Ви кричали, гупали кулаком по столу, загрожували «ізничтожити» всякі спроби виносити «сміття з хати*. Про цей хуліганський, нечува-ний у нашій дійсності прояв затиску більшовицької критики довідався…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"