Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1951 №16 Сторінка 3

Перець 1951 №16 Сторінка 3. Маститии поет Соловейко Павло На секції вірша читав про село. Читав як писав: то протягне баском, То, раптом, тонким бере голоском, То в ритмі гойднеться і, роблячи крен, Протяжно повторить любимий рефрен: «О, верби крислаті, лоза й перелаз, Мені ви натхнення давали не раз!» Протягши фальцетом такий же кінець, В президію сів на «постійний» стілець. п бува, обігнати не зміг! всі східці бере він за раз. парубоцтві поет перелаз!), усмішці, пашить гаряче А потім рече: Хвилина мовчання... 1 тут, як бува «Хто виступить хоче?» спитав голова. І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг, Щоб інший, Стрибок... і (Як брав в Розплився в Курило-Кадильський... Нам випало щастя! Хвилину тому Ми слухали в нашім затишнім дому Павла Соловейка, чий світлий талант Для всіх нас сіяє, немов діамант! Та скажемо прямо за цими дверми Ходячого класика слухали ми! Приємно нам всім, що любимий поет Рвонувся цим віршем ще далі, вперед! З любов’ю до нього, співця-солов’я, В цей день історичний схиляюся я! (Убік, де сидить Соловейко Курило-Кадильський Павло, чоло!). схиляє що хай піп тут сумні слухачі, йому біс проніс! II II І стало так тоскно, Неначе кадильницю Дивились в підлогу А критик палкий, себе в груди б’ючи, Робив філософські уже відкриття: Прочитаний твір це епоха, життя! Візьміть хоча б слово музичне «лоза». Не та це лоза, яку гризла коза! В лозі цій проблеми великої суть, Бо з неї ж корзини колгоспи плетуть. Стахановки носять корзинами корм. II Лоза…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"