Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1951 №14 Сторінка 6

Перець 1951 №14 Сторінка 6. І Дорога Маріє Григорівно! Ми з тобою разом училися, й ти завжди розплутувати найзаплутаніші ви нашого студентсь- вміла спра- Тепер кого життя, тепер ти інструктор обкому, а я директор справа, з тебе звертаюся, студентська. заводу, якою Але І я до - не я допо- М. ЕДЕЛЬ - Чому мушу? Невже ви, Кирило Петровичу, забу-Мій батько, , командир загинув під Ка- сподіваюся, що, як старий друг, ти можеш мені своєю порадою... На вулиці сльота, на душі На календарі 26 число; план притискає, з другого промбанк, а головне силове господарство підкачало. І в такий час до тебе приходить юнак з веселими очима і вимагає, щоб ти його відпустив з заводу. Зовсім відпустив... Увіходить весь святковий. Йому що? Кінчив зміну, одягнув свіжу сорочку і клуб, у бібліотеку, в більярдну, на шаховий турнір. Він же не директор, він тільки змінний інженер. А в мене у голові живі шахи бродять і більярдні кулі просто по душі котяться він чудесний, готовий об’єкт для поезії. Розвинутий, роботящий, розумний... Входить він і так одверто й каже: У мене до вас, Кирило Петровичу, важлива справа. Ну, а коли важлива справа, і в очі не дивиться, значить, тись, з заводу. з те одного Зовсім саме, боку в Щоправда, хлопець дах було завжди за заводською капелою, яку вона організувала, якою керувала. Розумієш тепер, який це був скарб для заводу. Слухаю, кажу, товаришу Горчаков. - Я, говорить, хочу поїхати на будівництво... Прошу відпустити в Каховку. - І кладе мені на стіл заяву. Директорові, звичайно, не личить кричати, тупотіти ногами і гупати кулаками по столу. Це він може досхочу робити тільки в думці, віть ураган, ний матч на болільників йому скажеш?! Ось ти -інструктор обкому, от скажи мені... Я, звичайно, навіть з посмішкою кажу йому, не дивлячись на погоду. А як же! Він же не винен, що на вулиці мряка, а в мене повітро- У ньо- и У нього буря, у якою Кирило Петровичу, хай на-на душі футбольно тисяч Ну, що ти обкому, СПОКІЙНО, ? ж мені иК і и .А Я' 5Ж єдина. Гм! Звичайно, з його погляду, справді красуня: інженер-енергетик Ок-ко- збирається одружи-і мова йтиме про квартиру. Я навіть знав, з ким він одружується. Була в мене на заводі така незвичайна, неземна, Ні, сана Федоренко. Очі Чорне море, си дніпровський очерет у вересні, а го- ну просто святковий концерт за голос! Перше місце у змаганні на заводі було завжди за нею. І перше місце на олімпіа- лос... заявками радіослухачів. Он який дувки заїдають, го ж трансформатори мотори в порядку... А ви знаєте, що двадцять восьма? Ось вісім заяв... Я двічі був поранений у Каховці вперше на початку війни, під час оборони, і вдруге під час наступу. Так невже я не маю права будувати гідростанцію там, де пролив свою кров за Батьківщину?.. Ти розумієш?! Я підвівся й стою, як ідол. Мовчу. А що ти йому скажеш? Має він право?... кулі, і погода наче прояснилася. Маєш, - кажу, - право. їдь, товаришу Горчаков! Тим більше, що і я в тих місцях воював. Бажаю щастя! Пішов він *…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"