Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1951 №22 Сторінка 7

Перець 1951 №22 Сторінка 7. ПОВІСТЬ ПРО МАРІЮ ІВАНІВНУ ТА ІВАНА КИРИЛОВИЧА До ательє індпошиву в місті Дрогобичі зайшла людина й звернулася до приймальника замовлень: Хочу костюм пошити. Знаєте, такий, щоб матеріал був хороший і щоб не довго ждати. А Марія Іванівна не заперечує? запитали замовця. Не розумію... Це ж ательє індивідуального пошиву? Тому-то й треба погодити питання індивідуально з Марією Іванівною... І погоджують. Тільки прибуде в ательє новий матеріал для одягу чи взуття, Марія Іванівна як з води вродиться і наказує, кому й що пошити. Про себе, звичайно, теж не забуває: цього року замовила 27 пар жіночого і 8 пар чоловічого взуття. Та ось призначили в ательє нового директора т. Мокрицьку. А вона взяла та й попросила Марію Іванівну, щоб та не втручалася в роботу ательє, щоб не заважала. Як вулкан вибухнула гнівом Марія Іванівна і подалася до Івана Кириловича. Вскочивши до його кабінету, вона заволала: Іване Кириловичу! Що ж це робиться у твоїй парафії?! Мокриць-ка ходу мені не дає! Іван Кирилович з ходу викликав молодого директора ательє і сказав: Ви того, цього самого... не виправдали наших надій. Подавайте заяву, щоб вас звільнили за власним бажанням, бо Інакше звільнимо за нашим бажанням... Зняли директора ательє моментально, бо Марія Іванівна та Іван Кирилович за кілька останніх років аж дванадцять разів практикувалися в цьому. Щоправда, коштувало це дорогувато, бо часта зміна керівників довела до того, що ательє індпошиву має збитків понад 100.000 карбованців. А скільки людей на інших підприємствах легкої промисловості в області хоч і не бажали, та мусили залишити роботу «за власним ба- жанням»? І тільки тому, що чимось не догодили або Марії Іванівні, або Іванові Кириловичу. Ось на Стрийській взуттєвій фабриці були досвідчені керівники, були умілі інженери Балашов, Поляков та інші. Перевиконувала фабрика план, робила хороше взуття. Але було ремесло, та хмелем заросло. На свою біду, не мали досвідчені керівники достатнього досвіду, як догоджати Іванові Кириловичу. от і мусили піти з фабрики «за власним бажанням». За нового директора т. Пацевича фабрика виконує план щонайбільше на 90 проц. А от шкіру витрачає на всі сто, бо при розкрої втрачається замість встановлених двох процентів цілих вісім. Пошиють на фабриці партію взуття і таврують: «Перший сорт». А торговельні організації, поглянувши на цей «перший», не вперше кажуть: «Та це ж ні до чо- бота закаблук, ні до черевика рант». І приймають взуття…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"