ГУМОР І САТИРА

Перець 1951 №03 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1951 / № 03 / Сторінка № 5

Перець 1951 №03 Сторінка 5. колгоспу д емонсмрується к І но фільм ' ДАЛЕКО л Москви ЦЕНТРАЛЬНО! САДИБИ ПЕРЕМОГА " К1ВЙИ ;. «Вже З вини органів кінофікації в клубах багатьох населених пунктів, де раніш були дрібні колгоспи, не демонструють кінофільмів. Жителям цих сіл доводиться ходити в кіно за п’ять-шість кілометрів. (3 листа до редакції). Мал. С. САМУМА На жаль, і від нас не близько! ЯК АНДРІЙ КАРАЧ ГОЛОСУВАВ ЗА МУЖИЦЬКОГО КАНДИД АТА ...Було це давним-давно, ще за «небіжки» Австрії і «татунця» Фран-ца-йосифа. Тяжкий це був час, ой, тяжкий, діти! Пам’ятаю: розписав цісар вибори. Панки поставили свого кандидата, а ми, мужики, свого, мужицького. Староста, як облуплений, розбивався по селах, лякав селян штрафами, податками, як не будуть голосувати за панського посла. Якось так за кілька тижнів до виборів кличуть мене до громадської канцелярії. Андрію, каже війт до мене, тебе вся наша громада обрала за свого виборщика. На мене напав страх. Зараз кожний голосує сам. А тоді ціле село посилало одного виборщика з бюлетенем, і він віддавав голос за все село... Ви ж тільки подумайте! Легше було, як то кажуть, багачеві до неба дістати, ніж мужикові дійти до виборчої скриньки. Десять разів могли по дорозі вирвати в тебе картку і обдурити так, що не зчуєшся, як лишишся без голосу... А коли мужик буде твердий і глухий, як камінь, та й обмине всі спокуси, то його ніяк не впустять усередину. Двері стережуть, ніби ті пси, жандарми. Ні пройти, ні пролізти... Але що ж?.. Обібрався грибом, то лізь у борщ, хоч сторч?.. ...У середу ледь-ледь світало, а я вже був за селом. Чую: доганяє мене якась бричка. Озираюся аж це наш пан маршалок... Сідайте, Андрію, під’їдете, усміхається пан. Сідати, так сідати. їдемо... А з думки у мене одне не сходить: чого ж це панок такий добренький став? А куди ж це ви, сусіде? питає пан і підкручує пишного вуса. Та я до міста... Може, щось жінці до хати куплю... Га-га-га!.. До міста, кажете?.. А відколи це ви, Андрію, так спаніли, що в жнива кидаєте роботу і до міста ідете?.. Ой не крутіть, я й так знаю. Голосувати?.. Та... Киньте ви це діло, Андрію. Це не мужицька робота. Ось краще ви порвіть свій бюлетень, а я вам дам урядовий. Мужицький посол і так не вийде!.. А за це я вам дам оте пасовисько під горою. Добре?.. В селі і знати не будуть, за кого ви голосували. Ну?.. Я, як самі знаєте, був бідняк з діда-праді-да, не раз доводилося найматись у пана... А тут ще й те пасовисько!.. Але я відмахнувся від спокуси, наче від самого чорта: Ні, пане маршалку, я села не продам?.. Гов! крикнув пан до фірмана, і я не зчувся, як опинився в рові. Бричка знялася, як птах, і щезла на закруті... Устав я, почухався і сплюнув: «Починається...» Дійшов до міста.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"