ГУМОР І САТИРА

Перець 1951 №24 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1951 / № 24 / Сторінка № 3

Перець 1951 №24 Сторінка 3. У нього дві дужих руки... Найдужчі за всіх різники! Іван НЕХОДА Набридла розмова така! Питає юнак різника: Скажи мені, носа не вішай, Хто в світі за всіх найсильніший? Як ти, значить, бий тебе грім! Цей тур буде зараз твоїм. НАЙДУЖЧИЙ У СВІТІ (СВАНСЬКА НАРОДНА КАЗКА) Я, хлопче, до жартів не звик, Ображено мовив різник, Найдужчі у світі це миші! Миші за всіх найсильніші! Миші нищать усе їстівне, Вони розорили мене! Безсилий я, брат, проти них... Миші найдужчі за всіх! У горах, між урвищ і скель, Юнак полював Бімурзель. Насунула хмара похмура, Закутала перевал... Стрів хлопець над урвищем тура І вбив його. Наповал. Враз небо немов розкололось, Ударив у горах грім, І вогненний блискавки колос Завихривсь на дубі старім. І дуб, що простояв віки, Умить розлетівсь на тріски! Ой, блискавко! в шані й привіті Промовив раптово юнак, Ти, мабуть, найдужча у світі! Подай мені тільки знак, В дарунок за силу й красу Я тура тобі піднесу! І чує він слово гаряче: Ти помилився, юначе! Я мушу тобі заявити: Не я найсильніша у світі! Он, бачиш Ельбрус? Сто століть Мечу в нього стріли, а він стоїть, Корінням в землю вгруз... Найдужчий у світі Ельбрус! Пішов Бімурзель до Ельбруса, В Ельбруса чуприна руса... І каже до нього юнак: Ти в світі найдужчий. Це так? Ти в небо підвівсь вище хмар, Ти, кажуть, над горами цар? Шле сонце тобі свій цілунок... Прийми цього тура в дарунок! Промовив Ельбрус із блакиті: Ні, я не найдужчий в світі! Найдужча у світі вода! Вона мене їсть, роз’їда, Диви, як граніт мій розмила... Вода наймогутніша сила! Зліз хлопець у прірву глибоку, Спустивсь до гірського потоку. О, водо з потоків гірських, Ти, кажуть, найдужча за всіх! В дарунок прийми, водо бура, Од мене убитого тура’ Родиться з туч вода, Тучами гори повиті. Тучі найдужчі в світі! Хвалю твою силу старую, Тобі свого тура дарую! Ні, каже до хлопця туча, Я квола, а не могуча, Я баба у сірій свиті, Я найслабіша в світі. Вітер із краю до краю По небу мене ганяє, Жбурляє, мов теє сміття... Нема нам од вітру життя! І і ч тобою, герою: Будь здоров, Спершу чокнуся з Наш прославлений Будь щасливий! Сталеваре Кочетков! Дай за те піднімем чари, Щоб радянські сталевари Миру славні вартові Мали успіхи нові! Дай за те хильнем по склянці, Щоб пани американці (Як зачеплять нас колись) Сталі з перцем напились! Вітер усіх нас з неба витер... Найдужчий у світі вітер! Спустився юнак до осель. Ей, вітре!…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"