Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1951 №01 Сторінка 5

Перець 1951 №01 Сторінка 5. Олесь ДОНЧЕНКО Ілюстрації В. ГЛИВЕНКА Я з Клавою працюю в одному цеху, і наші верстати стоять поруч. Треба вам сказати, що Клава дуже красива дівчина. Я зараз намалюю, яка вона з себе. По-перше очі. Е, ні, не буду малювати. Такі очі може тільки змалювати найкращий художник... Та що там очі. Вона в нас у цеху найкраща стахановка... Я, звісно, з великою увагою ставлюся до неї... На перерві чи яблуком почастуєш, чи верстат її обітреш. От вона було візьме яблуко і так лукаво до мене: За яблуко спасибі, а верстата мого не витирай, він і так блищить. Краще на свій поглянь. Здається, в тебе верстат не в блискучому стані. І взагалі чого ти до мене, як бджола до меду? Ну й характер. Скаже наче ошпарить! От раз таке почуєш, два, а тоді вже й сам замислишся: воно ж таки не святі горшки ліплять. Мій же верстат, думаю, теж можна зробити зразковим. Придивляюсь я до Клавиної праці. Коли от чую за спиною голос: Не придивляйся, голубе, бо ти для неї, як торішній сніг! Це Василь Кочубей так Тепер слухайте, що було далі. Добре попрацював я того дня. Як намітив, так і виконав за зміну чотири норми. Це була не тільки моя перемога. Це було щось більше: я вперше перегнав Клаву вона дала три норми. Вітають мене з успіхом, начальник цеху руку тисне, а я стою й думаю: як цю перемогу зустріне Клава? Поки вона мене перемагала було одне, а що вона тепер скаже? І як вона подивиться на мій новорічний подарунок, що я їй купив? Там така хустка ви ще таких ніколи не бачили... Тільки я вже Василь вирвався з обіймів друзів, Кочубей в’ється. ивлюсь дівчиною якийсь пакунок. Кинуло мене передив мене красивий ледар Кочубей Клаві чудовий годинник-будильник. аж зирк біля Клави розгортає він перед і в холод, і в жар. Ви-з подарунком подає Ну, думаю, тікай, Миколо, додому. Нічого тикатися зі своєю…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"