ГУМОР І САТИРА

Перець 1951 №23 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1951 / № 23 / Сторінка № 9

Перець 1951 №23 Сторінка 9. НОВАТОР ХАЛТУРНИК- ЛІТЕРАТОР КОМБІНАТОР КУПРІЙ На завод, де працював відомий новатор, завітав приїжджий літератор. Літератор познайомився з новатором. Написав про нього книжку. Не думайте, що килими-самольоти лише в казках бувають. Послухайте, що сталося в радгоспі «Саратський» на Ізмаїльщині. Викликав якось директор цього радгоспу т. Купрій робітника Ме-лещенка і ласкаво сказав йому: Серце мені стискається, як подумаю, що у вас корови немає. Візьміть хоч радгоспну. Та вибирайте молочну. Взяв Мелещенко корову, а на згадку про добре серце директора залишив йому молдавський килим. Поклали той килим у кабінеті директора. Полежав він там, полежав, а потім пурх! та й полетів на квартиру Купрія. Прилетів і до стіни прилип, та так. що ніякими силами тепер його не відірвеш. З того часу й почали творитися в радгоспі «Саратський» дивнії дива. Не виконав радгосп плану молокоздачі. Директор не розгубився, купив масла по базарній ціні і здав його маслозаводові в рахунок молокоздачі. Щоправда, радгосп втратив на цій операції ЗО тисяч карбованців, але ж яка блискуча операція! Вирішив Дмитро Савелійович Купрій відзначитись одержати першу квитанцію за зданий хліб державі. Він не пішов тією стежкою, що інші ходять: не спішив з косовицею та молотьбою, не спішив з хлібовивозкою. Зробив мудріше: взяв одержаний радгоспом наряд на зерно та й поїхав з ним на пункт «Заготзерно». Там він викупив за-наряджене зерно і там же здав його назад і одержав квитанцію. Таким мудрим чином Купрій придбав в Ізмаїльському тресті радгоспів славу «передового директора». А за цю славу директор тресту т. ІОрченко щедро преміював Купрія видав йому 6.000 крб. Та згодом вилізло шило з мішка. Довідалися про комбінацію з квитанцією і почали «гасити» премію відраховувати гроші із зарплати директора. Дуже розгнівався Купрій і подав до суду позов на... директора радгоспу Купрія, що той не видає йому премії. І таки добився свого, відсудив премію. Пішов якось Купрій на базар. Походив, подивився і замислився... Згодом почав він скуповувати в колгоспників худобу і відгодовувати її радгоспними кормами. Почав потім тую худобу різати, а експедитор Матросенко почав возити м’ясо до Одеси продавати. Почав Купрій гребти гроші. Відгодував Купрій радгоспним зерном ще й 50 індиків. Навантажив їх на машину і вже сам повіз до Одеси. Став Купрій посеред базару і покупців зазиває. Індики гелгочуть, Купрій вигукує, свій товар вихваляючи, всьому базарові…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"