Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1952 №05 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1952 / № 05 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1952 №05 Сторінка 2. Сергій ВОСКРЕКАСЕНКО ШАХТАРС ЬКЕ ВЕСІ.1.1 Я Заручені в парк увійшли, як весна, Дванадцять красунь І красавців дванадцять. Дванадцять баянів у парку луна, Дванадцять гармоній у парку яряться. Співа під баяни природа сама, І пісня та лине до неба. Скучних і нудних на весіллі нема. Та їх взагалі нам не треба. Вся шахта гуля, мов родина одна, Гуляє згуртована, дружна, щаслива. Удосталь наливок, горілки й вина, Дубові бочки рутченківського пива. Співає, танцює природа сама, І радість у кожній оселі. У парку тверезих і п'яних нема. Усі, де не глянеш, веселі. У парку тісніше й тепліше стає. Танцюють хто й зроду не вмів танцюаати, А ті, що згуляли весілля своє. Ладні його заново перегуляти. Співа під баяни природа сама, І пісня та лине до неба. Скучних і нудних на весіллі нема, Та Тх взагалі нам не треба. Парторга й начальника! молодь гука, Забули чи вже загордилися Може?.. Начальство уже вибива гопака, Погляньте, та як вибиває, дай боже! Співає, танцює природа сама, І радість у кожній оселі. У парку тверезих і п'яних нема. Усі, де не глянеш. веселі. А зірка на шахті яріє, сія. Серця шахтарям зігріває ласкаво. Гуляй, веселися шахтарська сім'я! За працю, за труд вам стахановський слава! Співає, танцює природа сама, І пісня та лине до неба. Скучних і нудних на весіллі нема. Та їх взагалі нам не треба. Дванадцять баянів весільної тнуть. Дванадцять гармоній невтомні, невпинні. Дванадцять стахановок заміж ідуть, Дванадцять стахановців женяться нині. Співає, танцює природа сама, І радість у кожній оселі. Тверезих і п'яних на шахті нема. Усюди одні лиш веселі. БУЛИ.' Лист прокуророві Великобагачанського району, Полтавської області, тов. РЕЛІНУ А. П. Шановний Андрію Панасовичу! У Радивонівці, Великобагачанського району, з давніх пір звив собі гніздо Журавель. Це не той, Андрію Панасовичу, добродушний, симпатичний довгоногий птах, про якого багато хороших казок складено, про якого в пісні співається: Жили собі журавель та журавочка. Наносили сінця повні ясельця. Журавель, з яким оце я хочу вас познайомити і привернути вашу до нього увагу, птах дуже зловредний і капосний. Як налетить уже на кого цей Журавель держись! Я, брат, птиця неабияка. Я, брат, такий, що заклюю кого завгодно, вихваляється на селі Журавель. Бояться його в Радивонівці, як вогню. Особливо працівники місцевої лікарні. Що ж він за один, цей Журавель? Коротко. Журавель Федір Олексійович людина без певної професії, без певних занять. Живе, як сказано вже вище, у Радивонівці. Кілька разів обіймав посаду завгоспа лікарні і кілька разів його виганяли за безгосподарність та інші непристойні штуки. З тих пір і осатанів Журавель. З тих пір і почав він клювати своїх «ворогів». У Журавля буйна фантазія і метке перо. Він весь час пише. Пише куди завгодно і що завгодно. За одним присідом він може сотворити 4 5 анонімок і неанонімок і гамузом оббрехати цілу групу чесних людей. Пасквілянт і наклепник з ліричним пташиним прізвищем, не моргнувши оком, може написати про молоду лікарку, яка ніколи й чарки в руках не тримала, що вона «безпробудна п’яниця і хуліганка». Вій може написати, що директор МТС обробляє державним трактором власний город,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"