Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1952 №01 Сторінка 11

Перець 1952 №01 Сторінка 11. КОЛИ СТУДЕНТ СТАЄ «ВИКЛАДАЧЕМ»... Я НЕ Я! КЛОПОТИ З СТАЖЕМ Листоноша приніс № 90 нашої районної газети. Розгорнувши її, я був приємно вражений. Газета надрукувала мій портрет. Підпис під портретом мене ще більш вразив. Досі всі мої односельчани знали мене як Михайла Івановича ІПпури-ка бригадира рільничої бригади. Газета ж повідомляла: «На знімку бригадир рільничої бригади т. Федорен-ко Юхим Гнатович». Мабуть, прізвище змінив, вирішили мої друзі та знайомі. Велегласно заявляю, Перче, що я свого прізвища не міняв і не збираюсь міняти. Щождо працівників нашої районної газети, то дуже хочеться побажати, щоб вони хоч з Нового року змінили свій стиль роботи. М. І. ШПУРИЮ Гребінківський район, Полтавської області. ВИПАЛА ПОРОША... В місяці іюні, співається, випала пороша... Не знаємо, де як, а у нас у Дніпродзержинську пороша випадає не тільки у червні, а й протягом всього року. Припорошує нас директор Дніпро-дзержинського цементного заводу т. Ве личко та не снігом, а першосортним цементом. Ця забава так йому сподобалася, що він рукою махнув на пиловловники, які лежать просто неба на заводському подвір’ї і чекають щасливого дня, коли їх використають за призначенням. Мал. В. ГЛИВЕНКА Кажуть так: не мала баба клопоту та купила порося. Так і з нами. Ми купували, правда, не порося, а черепицю на Роздільнянсько-Кучерганському черепичному заводі. Але клопоту від того маємо не менше, ніж у тієї баби з поросям. Переказали ми заводові ще в липні 1950 року 2964 крб. на черепицю для нашої протималярійної станції. А завод за це вирішив збути нам браковану черепицю. Ми відмовилися від неї й зажадали повернути гроші. Відтоді й почався наш клопіт. Півроку в 1950-му, рік у 1951-му писали заводові: поверніть гроші, а звідти ні слуху, ні духу, ні грошей. Паші клопоти вступають уже в 1952 рік. Це, мабуть, нам кара: щоб знали, як зв’язуватись з бракоробами! І. ПІ ЛАТ, завідувач протималярійної станції. м. Котовськ, Одеської області. Викладайте, викладайте! ПЕРЕЦЬ ІОПОМ1Г Допоможи, Перче, директорові цементного заводу впровадити механізми у виробництво, не давай йому розпорошувати увагу на некорисні забави. Т. ОСАДА. ТІТЧИНА ПОСТАНОВА Виконком Сватківської сільської Ради депутатів трудящих виніс постанову про передачу місцевій середній школі двох хат учителям під квартири. Того ж дня тітка голови виконкому сільради т. Нехаєнка, що незаконно проживає в одній з тих хат, винесла свою постанову: Нічого не вийде! І не вийшло... Голова виконкому сільради став на розпутті, як рицар у казці, І думає: Чию ж його постанову виконувати? Отак стоїть голова і чекає твоєї, Перче, поради... С. САВЧЕНКО, директор школи. Синівський район, Сумської області. У № 17 ПЕРЕЦЬ опублікував замітку «Од понеділка до понеділка». Виконком Козятинської райради (Вінниччина) повідомив редакцію, що завідувача пункту «Заготсіна» т. Кандибайла знято з роботи. У № 20 ПЕРЕЦЬ критикував дирекцію Кіровоградського заводу «Червона зірка» за зволікання механізації мостового крану дизельної електростанції (див. замітку «Заходи…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"