Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1952 №19 Сторінка 2

Перець 1952 №19 Сторінка 2. «Член партії зобов’язаний... розвивати самокритику і критику». (З проекту зміненого Статуту партії). У КУЩА ТОРГОВЕЛЬНИХ ЗВАЖАЮЧИ НА ОСОБИ, або ІВАН ІВАНОВИЧ, КОЛИ ЙОГО критикує Цей кущ розрісся й розвився в Лисичанську. Не ростуть на ньому ні рожі, ні колючки, бо до ботаніки він ніякого відношення не має. Йдеться про Верхнянський кущ магазинів «Змішторгу». Не можна сказати, що кущ цей взагалі не плодоносить. Коли його спробували трусонути, посипалися найнесподіваніші плоди: недостачі, підчистки, підробки, дописки, надприродні усушки, утруски і тому подібне. Шарахнула з куща в усі боки всіляка гидота: розтратники, казнокради і їх покровителі, які позвивали собі там кубла. І шум немалий учинився! Задзеленчали телефони, затріщали друкарські машинки, заклацали рахівниці. А кругом ревізори, ревізори, ревізори... їм в упор били батареї пляшок різного калібру горілчаних і пивних. Зрідка навіть бухали важкі пробки шампанського. Це розтратники оборонялися до останньої краплі пального, заливали ревізорам очі. З’явилися перші жертви. Одним із перших захитався ревізор Ворошиловград-ського обласного управління місцевих торгів Швецов. Хміль його так контузив, що він ледве доповз до газового заводу, де й заліг надовго. Допомагаючи руками своїм ногам, ганебно ретирувались до Головторгу Жаригін і Василенко. І тільки дальнобійна ревізія, до якої не долітали ні бризки бостонові відрізи, влучними пострілами накрила цей кущ. Коли закінчилася ця баталія, підрахували втрати. Виявилися Розтрати і недостачі по Лисичанському «Змішторгу» склали суму мільйон карбованців! Дуже бундючною птицею сидів на Верхнянському кущі За мула, бухгалтер з тих, кого й на вороних не об’їдеш. Сидів він і обкльовував торгові точки. Приймаючи звіти від магазинів, він каркав на завідувачів: У вас лишок товарів на 20 тисяч. Вас за це обскубуть. Але я вас не видам Давайте виправимо лишки, згідно моїх даних, а різницю, зрозуміло, поділимо... Так по черзі оплутувались полохливі завмаги, а За мула благоденствував, як сир у маслі. Одна брудна рука мила другу, ще бруднішу, щоб у звітах обом лишатись чистими. деться про Верхнянський зг Києва і ревізори шампанського, ні вони жахливими. яка сягає понад начальник... Наклював цей Замула 216 тисяч карбованців. А як обожнювали його деякі начальствуючі птиці! Залітали на його кущ і директор Лисичанського «Змішторгу» Назаренко, і головбух Жданов і, навіть, заступник начальника Ворошиловградського обласного управління місцевих торгів т. Магода. По зав’язку накльовувались у теплій кумпанії. Виїжджаючи на курорт, директор Назаренко гаркнув пугачем. І понесли йому з кожної торгової точки хто соломинку в лапках, хто пір’їнку в дзьобику. П’ять і» тисяч карбованців таким чином «пожертвували»! У головбуха Жданова в шафі було виявлено «підшиті до справи», тобто приховані, інвентаризаційні відомості, які викривали розтратників, і не підшиті до справи порожні пляшки, які красномовно продемонстрували, що тут не займалися переливанням рівний по службі...…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"