ГУМОР І САТИРА

Перець 1952 №10 Сторінка 7

(Байки)

/ Перець /Журнал перець / Рік 1952 / № 10 / Сторінка № 7

Перець 1952 №10 Сторінка 7 - Байки. Мал. В. ГЛИВЕНКА І. СОПІЛЬНЯК ЧІП ТА БАРИЛ О (Б А й К А) Барило, що весь вік пролежало з водою, Раз якось загордилося собою: «До чого ж боки маю я міцні! Вже скільки на возах я потряслося, Вже скільки в спеку я пеклося, А раз так навіть довелося Полежать на вогні, А що зробилося мені?» «Гай, гай! із дна Озвався Чіп маленький, Барилові почувши теревеньки, Хвались, хвались, а все ж не забувай, Що ти давно б розсохлось без водиці, Коли б не я...». «Вигадуєш дурниці, Зневажливо Барило прогуло, Ще скажеш, що й мене без тебе б не було? Стирчав би там собі...» Та Чіп тут, як на зло, Хитнувсь і вискочив. З Барила забурлила Вода струмком. А сонце припекло Розсохлося, потріскалось Барило. Ясна мораль цієї байки її без слів збагнуть зазнайки. ТЕРНОПІЛЬСЬКІ КАРА-КУМИ ПЕРЕЙМЕНУЙТЕ КОНТОРУ! Як у вас у студії з кінокомедіями? Хоч плач! А ТЕРНОПІЛЬ піски насуваються. Систе-* * матично й невблаганно. І не прості собі піски, а піски особливого сорту, так звані «відомчі» піски. Насуває їх на Тернопіль начальник Шляхбуду Львівської залізниці т. Кдюш-ников. Піски ті сунуться з відомчого кар’єру Шляхбуду, з Родатичів, Львівської області. Від Родатичів до Тернополя 200 кілометрів. І от цим шляхом сунуться, та й сунуться, та й сунуться піски... на залізничних платформах. І «досунулися» вже до 40 карбованців за кубометр. Та ще й пісок поганий. А біля Тер нополя єсть чудесний кар’єр з бездоганним піском, і вартість місцевого піску разом із доставкою у 5 разів дешевша. Так то ж комунгоспівський пісок, а то наш, залізничний, кажуть керівники Шляхбуду. От і сунуться піски, висуваючи з державної кишені великі гроші. ...Та не тільки піском уславився Шляхбуд Львівської залізниці. Він, наприклад, виготовляє у Львові чи в Стриї віконні рами, двері, дерев’яні конструкції, везе це все до Тернополя і вивантажує, замість виробів, тріски, цурки і т. д., бо в дорозі все це ламається... Нічого не поробиш! Як той казав: «Хоч сопливе, так своє». ПОТАП ЧИ ОСТАП? 'Т'ОВ, ДЯЧЕНКО профспілковий діяч. 1 Він голова Полтавського обкому спілки працівників культосвітустанов. А т. Агапов господарник. Обіймає посад 7 начальника відділу лісопостачання Станіславського відділення Укрголовлісозбуту. І хоч вони не близнюки, навіть не брати, але схожі один на одного, як дві краплини води. Дяченко листовно звертається з низкою претензій до голови Гребінківського райкому профспілки культосвітустанов т. Карпенка.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"