Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1952 №15 Сторінка 9

Перець 1952 №15 Сторінка 9. МУКИ ПИЛЬНОСТІ Мал. А. АРУТЮНЯНЦА у .і- ’у - * ; Л.--гг Оййі *** * У мене таємні документи завжди в надійному місці. От тільки не знаю, де саме... уСІ ЙОГО трудові угоди та умови з організаціями й видавництвами починаються так: «Ми, нижчепідписані, з одного боку (організація, видавництво) і, з другого боку, мистецтвознавець Розенберг, який далі іменується «мистецтвознавець», укла- ли...» і т. д. і т. п. Далі ідуть пункти угоди чи умови. Найголовнішим серед них «з другого боку, мистецтвознавець» вважає той, де цифрами й прописом написано тризначну, а то й чотиризначну суму, яку він має одержати. І тільки тоді, коли суму покладено в кишеню, Розенберг починає далі іменуватися: «мистецтвознавець Владич». Під цим псевдонімом він складає каталоги художніх виставок, пише рецензії на дипломні роботи випускників художнього інституту, повчає митців художнього фарфору та оцінює їх працю, їздить по містах і селах республіки консультує майстрів живопису і скульптури, керує виготовленням зразків художньої вишивки і консультує вишивальниць, робить доповіді про книжкову графіку, читає лекції про монументальну пропаганду, пише виступи і доповіді для керівних членів Спілки художників, провадить технічну редакцію своїх каталогів, ретушує фото... Одне слово і швець, і жнець, і на дуду грець! Але ж він мистецтвознавець! скаже читач. І до того ж універсальний. Який він, вибачте на слові, у чорта лисого мистецтвознавець, коли в нього немає навіть середньої освіти! Не вірте його анкетам, де написано, що в нього «повна середня освіта», що він закінчив десятирічку в Житомирі, де вчився з 1922 по 1927 рік, коли десятирічок іще й на світі не було! Та й сам Владич називає анкетні дані про освіту «описками». «Я, визнає він, закінчив тільки семирічку!» «Мистецтвознавець» з семирічною освітою рецензує дипломні роботи випускників художнього інституту! Якийсь неймовірний анекдот, і до того ж недотепний... Як же цей анекдотичний «мистецтвознавець» потрапив до Спілки художників? Не інакше, як по щучому велінню. Інші ждуть прийому по півроку, а тут усе зварилося протягом одного дня. Причому і заява, і три рекомендації, і протокол засідання правління Спілки датовані одним і тим же числом 14 грудня 1945 р. Що й казати високо-організоваиа оперативність! Добре підчеплений язик, набита на різних панегіриках і компіляціях рука, уміння обслужити декого з керівників Спілки і «маститих» (тому статейку написати, тому доповідь, тому виступ), все це ще до війни допомогло Владичу втертися в мистецькі кола і зажити серед невибагливих митців слави «мистецтвознавця». Де там уже було вчитися, коли мистецтво приносило недоукові й невігласу чималі бариші і без науки! А після війни й поготів! Тепер уже з членським квитком Спілки радянських художників у кишені можна було «робити гроші» хіба ж так! Тепер Владич починає Іменуватися в мистецьких колах Влазичем. А тут Іще зустріч із старим дружком пройдисвітом Пестуном. А де Пестун там і гроші. А де гроші там і Влазич. А Пестун і в дирекції художніх виставок. І у виставкомі... Коли б ми писали хроніку фінансових…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"