Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1952 №08 Сторінка 3

Журнал Перець 1952 №08 Сторінка 3. Акбаєвські штучки! сердяться робітники. М. А. Акбаєв - директор Курахівського котельно-меха нічного заводу на Донбасі. За Весна, як відомо, має свої ознаки. Цього року найпершою ознакою весни в Каховці слід вважати появу чудесної ластівки прибуття з Херсона потужного земснаряда «Онега». На відміну від звичайної ластівки, яка, згідно прислів’я, весни не робить, одна «Онега» самотужки зробить виїмку ве- вод дав будові сім баштових кранів марки БКСМ-1. Часто заклинюються стріли цих кра- нів, ламаються муфти на ре- дукторах. Черв’ячна передача на редукторі механічних поворотів і механічного ходу виходить з ладу через кожних 10 15 хвилин роботи. Недбало, ликого котлована: продуктивність «Онеги» тисяча кубометрів грунту на годину! Її прихід знаменує початок широкого розгортання будівельних робіт. Прекрасна Каховка навесні! Весняне щебетання птахів вли- вається у гудіння, свист, шум і гуркотіння скреперів, бульдозерів, екскаваторів, грейдерів, кранів, автомашин всієї тієї могутньої техніки, якою щедро постачила наша Вітчиз- сяк-так зробив крани завод. І стирчать над незакінченими будинками гігантські баштові крани, як пам’ятники безвідповідального ставлення директора заводу т. Акбаєва до своїх обов’язків. А такі ж крани, любовно зроблені робітниками Ленінградського котельно-механічного заводу «Північенергобуд», уже півтора року безвідмовно працюють на будові, радують серця будівників. Справа, значить, не в конструкції, а в брако- на велику будову комунізму на Дніпрі. Чудесна симфонія натхненної творчої праці! У Каховці по-справжньому перестаєш вірити очам своїм. їдеш робстві. І це не єдина перепона на шляху потоку, не єдиний фальшивий звук, що грубим дисо- дорогою в голубому автобусі, а сусіди тобі говорять: «Ми на дні Каховського моря». Або: Школа! вигукує хтось, показуючи на піщаний бугор. Все це йде від того, що люди називають тут речі, яких нансом вривається у весняну трудову симфонію Каховської будови. І серед проектувальників є немало Акбаевих. За при- ми поки що не бачимо, але які, безперечно, будуть. Те, що для необізнаного тільки піщані бугри, гори цегли й черепиці, мішки з цементом, для проектувальників вже готові спо- кладом далі Харкова ходити не треба. Харківське відділення «Укрдіпрокомунбуду» і його головний інженер т. Кукер дивляться на будівництво Каховського гідровузла, як на своєрідну «золоту жилу». Знаю- руди, а для робітників будівельні об’єкти. З кожним днем міняється картина будови. Гриби тут не ростуть, жартують будівники, зате будинки і цілі квартали виростають, як гриби. Так воно й є. Ось на піщану дюну приходять скрепери й бульдозери. Вони зрізують бугри, вирівнюють ями й яри і йдуть далі. За ними з’являються екс- каватори, риють котлован. Каменярі закладають фундамент. їм на зміну приходять теслярі... І не встигнеш оглянутись, як виростає новий будинок. Це потік, пояснюють нам. Так будуються не тільки дерев’яні, але й кам’яні будинки. Так, потік радісний, бурхливий, хвилюючий. Але ось на одному об’єкті, що вирував і кипів, раптом настає тиша. Завмирає потік, ніби кригою скований. Зупиняються в повітрі стріли великих баштових кранів. Що трапилось? Заїло! Доведеться кликати на допомогу козу. З’являються вантажники з дерев’яними «козами» на спинах, ідуть в хід носилки з розчином ніби хто відкинув об’єкт на десятки років назад... чи, що чим дешевшим виходить проект, тим більшу премію одержують проектувальники, головний інженер в погоні за преміями просто з ніг збився. Відділення проектує каналізацію для Нової Каховки. При копанні траншей для прокладки труб доводиться мати справу з піском і скелястим грунтом. І ось Кукер дає розпорядження: пісок брати екскаватором, а скелястий грунт підривати, бо його екскаватор не вгризе. Але після цього розпорядження головний інженер раптом починає вносити поправки на ходу: «Ми припустилися помилки в застосуванні підривних робіт, які штучно здорожують будівництво,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"