ГУМОР І САТИРА

Перець 1952 №07 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1952 / № 07 / Сторінка № 7

Перець 1952 №07 Сторінка 7. ПРИЄМНІ ФАКТИ Ми беремо інтерв’ю в заступника міністра торгівлі УРСР Федора Степановича Мутиліна і в заступника голови правління Укоопспілки Георгія Федоровича Башлаєва. Бесіда відбувається в дружній обстановці, в атмосфері цілковитої відвертості. Співбесідники розказують нам про загальний стан торгівлі на Україні. З’ясовується в повному обсязі, що в нас є чим торгувати: - Ось у І951 році державні й кооперативні торговельні організації продали населенню на 15 процентів товарів більше, ніж у 1950 році. Бавовняних тканин продано більше на 22 проценти , шовку на 38 процентів, взуття на 15 процентів. Дуже приємні проценти! Далі з’ясовується, що в нас є де торгувати. У нас величезна торговельна сітка: десятки тисяч сільських крамниць, десятки тисяч різноманітних магазинів у містах. Дуже приємна сітка? Нарешті, обидва співбесідники повідомляють, що наша промисловість дедалі більше й краще задовольняє попит споживачів; значно поширився асортимент товарів, підвищилася їхня якість. Дуже приємні факти! ДОРОГА НЕПРИЄМНІСТЬ До речі, про якість, каже т. Мутилін. Треба відверто сказати, що тут у нас, на жаль, ще трапляються великі неприємності. Побачили б ви, якого взуття наробила Житомирська взуттєва фабрика. Неначе нарочито взялися віднадити від нас покупця. Вищирилося їхнє взуття гвіздками, покорчилося, закаблуки на відльоті. І зібралося такого взуття на Житомирській базі Головлегзбуту не мало, не багато, а на 5 мільйонів карбованців? Дуже дорога неприємність? І що ж далі? Ми вжили рішучих заходів. Міністерство разом з Укоопспілкою видало накази № 23 і № 24, якими категорично заборонило торговельним організаціям брати взуття на Житомирській базі. А чому ж раніше не вдарили по бракоробах? Тут співбесідники на хвилину задумуються, а потім в один голос кажуть: Вивчали питання і погоджували... У розмову включається начальник відділу торгівлі промтоварами міністерства т. Коленко. Промкооперація теж частенько постачає нам брак. Не краще від житомирських шевців-партачів шиють взуття полтавські артілі «Прогрес» та ім. Міжнародного дня кооперації, дніпропетровська артіль «Червоний чув’ячних», одеська ім. Шаумяна, вінницька «Робітник» і багато інших. А ви продаєте їхнє взуття і псуєте споживачам настрій? О, ні! Ми й тут вжили заходів. Разом з Укоопромрадою видали наказ, яким категорично заборонили брати взуття в цих артілях. А до наказу торгували бракованим? Бачите, ми вивчали це питання... Вивчали! А що ж там було вивчати? Бракоробів давно треба було бити карбованцем. Що ж ви ще вивчаєте? цікавимося. Асортимент, відповідає т. Коленко. Власне, асортиментні анекдоти. Наприклад: місцева промисловість Харкова виробляє чоловічі шкарпетки тільки 25-го розміру, а в Полтаві роблять жіночі панчохи тільки 21-го розміру. Отож харків’янам і полтавчанкам доводиться битися над проблемою, як підігнати свої ноги під ці розміри, бо інших шкарпеток і панчіх у продажу нема. Ми зараз готуємо матеріали для відповідного рішення про асортимент. У добрий час! Краще вже пізно, коли раніше не зібралися. ОЙ, БУВ, ТА НЕМ А... Тут ми вирішили додати до розмови про торгівлю невелику «на-грузку» факти з листів наших читачів. Може буде вивчатися питання і про порушення правил радянської торгівлі, то ці факти знадобляться. Славне місто Миргород? Багато в ньому магазинів, ларків, буфетів. Та що в них робиться? Кращий крам іде прямо з бази міськ-торгу і прямо в руки друзям керівників міськторгу. І кадри у Миргородському міськторзі уміло підбирають. Вигнали із вокзального буфету темну особу Пархоменко. Знайшла вона притулок у міськторзі знову доручили їй буфет. І рідко хто виходить тепер з цього буфету Пархоменковою не обмірений, не обрахований, не ображений. Директор міськторгу Грищенко часто в магазини і буфети заглядає, але не бачить, що там робиться. Навіть і тоді не бачить, коли вже пальцем йому показують. А ось голова робкоопу Угроїдського цукрокомбінату Дехтяр (Краснопільський район, Сумської області). Він добре набив руку (і кишеню) на торгівлі. Навантажив торік Дехтяр картоплю на машини і повіз у Донбас. Продав він її там, як сам знав.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"