ГУМОР І САТИРА

Перець 1952 №09 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1952 / № 09 / Сторінка № 3

Перець 1952 №09 Сторінка 3. І. ГАЙДАЄНКО ГІРИЙОМ У ВАШІНГТОНІ Кілька хвилин тому радянський пароплав «Восток» пришвартувався в гавані Балтімора. Матроси не встигли ще закріпити швартові кінці, а по трапу уже піднімався на борт чоловік у сірому гольфі й чорних окулярах. Нечистий уже кореспондента несе, сердито промовив капітан, глянувши з містка на трап. Це якийсь новий. Новий? перепитав старший помічник, пильно придивляючись до гостя. Та це ж він! Слово честі, це той самий... Тоді нехай іде, я для нього приготував інтерв’ю... Георгій Петрович Воронцов людина простої, відвертої вдачі й завжди говорить те, що думає. Коли він спустився вниз, кореспондент уже стояв біля дверей капітанської каюти й, притуливши до них вухо, тихо стукав пальцем. Побачивши капітана, він одскочив убік, розвіз по всьому обличчю солодку посмішку й заторохтів по-англійськи: О, салют, кептен, привіт! З благополучним приходом! Дуже радий познайомитись. Томмі Грін перший кореспондент журналу «Тайме». Дуже солідний журнал: п’ять доларів за сенсаційний рядок. Капітан відімкнув двері, і вони зайшли в каюту. Містер Грін, ви, бува, не знайомі з Томмі Капп? - спитав Георгій Петрович. Кореспондент трохи зніяковів. Так, сер, він працював у нас у «Таймсі»... Страшенний мерзотник. Тепер він, здається, в Австралії. Томмі Грін закурив і відразу ж почав серйозну розмову. Я прошу вас, кептен, відповісти всього-на-всього на кілька запитань, які дуже цікавлять мою редакцію. Я готовий задовольнити ваше прохання, відповів капі- тан, але з умовою, що ви будете сумлінно мої відповіді і копію стенограми віддасте мені, падок, коли в опубліковане інтерв’ю вкрадуться стенографувати Це на той ви-неточності або, просто кажучи, ви збрешете щось і мені треба буде спростувати. Томмі Грін, відкинувшись на спинку дивана, так зареготав, що у нього на носі застрибали окуляри. «Збрешете щось», ха-ха-ха! Оригінальна російська відвертість, ха-ха-ха! Заспокоївшись, він за звичкою поклав ноги на крісло, що стояло біля дивана. Я прошу вас, сер, сухо сказав капітан, тримати ноги там, де їх належить тримати. У нас не заведено... Пробачте! Він швидко зняв ноги і сховав їх під стіл. Але слід зауважити, кептен, що ви недружелюбно настроєні до американських кореспондентів. Скажіть, чому ви так не любите американських журналістів, містер кептен? Хай це буде першим запитанням інтерв’ю. Я готовий відповідати, містер Грін, і гадаю, що ваше перше запитання буде й останнім. Чому? Ви погано знаєте американських журналістів. А я боюся, що ви погано знаєте нашу відвертість, сер. Шкода, що ви не розумієте російської мови. По-російськи моє інтерв’ю зазвучало б краще... Отже, дозвольте почати. Насамперед, я ставлюся недружелюбно не до всіх американських журналістів, а тільки до представників вашої жовтої преси. І не тільки я так ставлюся до них, а всі мої співвітчизники і всі чесні люди на землі. З НАГОДИ ДНЯ ПЕРЕМОГИ Мал, А. АРУТЮНЯНЦА Грін заходився писати, а капітан зручніше сів і продовжував: Ви хочете знати, чому вас називають жовтими? Напевне тому, що джерелом вашого…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"