Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1952 №11 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1952 / № 11 / Сторінка № 5
Перець 1952 №11 Сторінка 5. Мал. С. САМУМА Остап ВИШНЯ ЛІТРОКУРКА Одна молода індичка з Теребовлі, Тернопільської області, захоплено розповідала старому золотавому півневі в Тернополі. Яка я щаслива, Петре Зозулястовичу! А чого ж ти така щаслива? спитав півень, що саме грібся в купі гною і там знайшов перлове зернятко сяйне. З Теребовлі на «Побєдє» їхала’ підскакуючи, пишалася індичка. Все одно заріжуть! песимістично кинув півень. Хай ріжуть! Хоч перед смертю, а про-їхалася таки на «Побєдє»! ще раз підскочила молода індичка з Теребовлі. Петро Зозулястович був півень старий і досвідчений, що багато дечого на віку бачив. Він посміхнувся: Ти що, гадаєш, що ти сама така щаслива? Та ти знаєш, скільки в базарний день мчить машин із Тернополя до Теребовлі на базар? Ти хіба не бачила, скільки звідти йде до Тернополя та до інших міст курей, індиків, поросят і «Побєдами», і «Москвичами», і «ГАЗ’ами»... І все на державному бензині! Потреби власні, а бензин і машини державні. Так дехто сполучає державні інтереси з власними. А я думала... промимрила індичка. То індик думав, а ти ж індичка! перебив півень. Якби ти знала, скільки разів туди літали машини ГАЗ-М-20 № ФФ 66-86 (Тернопільського облвиконкому), ГАЗ-М-20 № ФФ 00-72 (Струсівського райкому партії), «Москвич» № ФФ 34-13 (Тернопільського Ошосдо-ру), ГАЗ-М-51 № ФЗ 60-15 (Львівського паровозоремонтного заводу), ГАЗ-51 № ФВ 27-56 (Львівської контори «Кіноремпостач»), ГАЗ-67 № У-8-45-18, ЗІС-150 № ФФ 20-38, ГАЗ-63 № У-7-62-37 і т. д., і т. д. Я не математик, закукурікав півень, а мені дуже інтересно знати, скільки літрів державного бензину коштує, приміром, курка! А ти, дурненька, задаєшся! Ф’Ю! Ф’Ю! Одружилися молодята. В Єнакієві, Сталінської області. Єнакієве велике промислове місто. Донбас. Народ там любить одружуватися. Виростуть, вивчаться, почнуть працювати, покохають один одного і до ЗАГС’у. Молодому подружжю дають сімейну квартиру. Так от: одружилися, значить. Та й кажуть: Гроші в нас єсть? Квартира єсть. Купимо ми, значить, собі: двоспальне ліжко, стола, стільців, шифоньєра, шафу для книжок. І таке інше теж купимо! Ходімо! І пішли. Ішли, йшли по Єнакієву Де ж той мебльовий магазин? Ага, ось! Мебльовий магазин (так на фанері написано) відділу робітничого постачання металзаводу! Зайшли. Сидить дядя, а перед дядею один незграбний великий стіл, на якому крейдою написано: «Проданий». Пішли далі. Ага, ось! Мебльовий магазин № 8 «Змішторгу». Сидить дядя. Вони до дяді: Ми хочемо купити ліжко, м’який диван і т. д., і т.…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"