ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №23 Сторінка 9

/ Перець /Журнал перець / Рік 1953 / № 23 / Сторінка № 9

Перець 1953 №23 Сторінка 9. Чотири з половиною сторіччя тому Христо-фор Колумб, покинувши береги Іспанії, вирушив у плавання до Індії. Після довгих пригод він відкрив нову, невідому землю. Вісім років тому Зинаїда Федорівна Кравчук покинула аудиторію Житомирського сільськогосподарського інституту і теж зробила відкриття: вона виявила землю у себе в палісаднику та й вирішила, що цього клаптя досить для застосування її агрономічних знань. За вісім років, що минули, поле діяльності Кравчук значно розширилось. Тепер вона здійснює агрономічний нагляд не тільки за своїм садком, а ще й за двома вазонами. Вазони ті стоять на вікні однієї житомирської квартирно-комунальної установи, де Зинаїда Федорівна обіймає посаду касира. Отут, поміж сейфом і рахівницею, умістилися її найзаповітніші мрії: не розлучатися з своїм власним будиночком, м’якою канапою і ласкавим котиком. І так ця агро-касирка обивательським щастям заколисана, що землі під собою не чує. МУКИ РОЗЛУКИ Ростислав Дмитрович Линников теж закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. Коли він одержав призначення на роботу в Ровенську область, дружина Лідія йому сказала: «Не огинайся, їдь!» Це була дуже мудра дружина. Вона сама недавно закінчила Київський університет, сказала «До побачення» київській газовій плиті і прибула на роботу в Житомир. Линников негайно ж сів на власну автомашину і поїхав... у Київ. А з Києва назад, у Житомир. Потім зворотним рейсом у Київ. А потім за тим же маршрутом у Житомир. І так мало не півроку. Але автоінспекція (між іншим, з нею це не завжди трапляється) почала цікавитись комерційною суттю цих поїздок, і мудра жона Линникова вдарила на сполох: їдь, сказала вона чоловікові. Негай но ж їдь, куди тебе посилали. І Линников поїхав. Через якийсь час Лідія Монькіна дуже почала рватися до чоловіка. Місце жони поряд з її мужем. Ми ж за міцну сім’ю! Заяви її були скріплені довідкою з місця роботи Линникова, і директорові Житомир- р .7: довелося одному з ського музею довелося відпустити Монькіну до чоловіка. А в цей час у Корці, Ровен-ської області, муж її переживав такі ж муки вимушеної розлуки. Місце мужа поряд з жоною, твердив він своєму начальникові. І директор Корецько-го цукрокомбінату зглянувся на страждання молодого Линникова: звільнив його за сімейними обставинами. І от муж і жона, нарешті, зустрілися. І не в якомусь там районі, а у Києві, у квартирі Монькіних, біля газової плити, якій молода спеціалістка не так давно казала: «До побачення». Щоб прописатись у столиці, Лннникову оформитися на роботу в колгоспів Києво-Святошинського ра- йону. Нарешті, останнім штурмом Київ взято, і Линников через кілька місяців залишає колгосп. Та незабаром довелося йому стати перед ясні й проникливі очі т. Любченка начальника Головного управління вищих і середніх учбових закладів Міністерства культури УРСР. Ви агроном? спитав він Линникова. Чому не працюєте за спеціальністю? Бачите, сімейні обставини... Грізно насупив брови т. Любченко: Знаємо ці сімейні обставини. Тільки майте на увазі, мене обставити не вдасться. Нічого вам, агрономові, тинятися по Києву без діла. Призначаю вас інспектором підпорядкованого мені управління. Ідіть, оберіть собі стіл і працюйте. Так опинився агроном за канцелярським столом. Де-де, а вже в управлінні вищих і…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"