Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1953 №23 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1953 / № 23 / Сторінка № 3
Журнал Перець 1953 №23 Сторінка 3. Петро ДОРОШКО Сидиш ти в Києві, мій друже. Вартуєш теплий кабінет. Тобі, звичайно, пребайдуже, Де я, твій давній опонент. І знаю я ні в якій мірі Ти не схвилюєшся отим, Що я в Вілюйську, у Сибіру, Ходжу над берегом крутим. Де Чернишевський, де Грабовський Страждали в царськім засланні... Ти яблучко добув з авоськи, Лежиш, гризеш, як день при дні. І раптом ворухнулась мрія. Ти повернувсь туди, сюди: «Ах, не писав ще про сади я, Слід написати про сади». Такий ти, знаю я, незмінно Лінивий, чемний боягуз. А в тебе ж є така країна Республік зоряний Союз! Перед тобою всі дороги, Земля і небо голубе Вперед! Нехай цей лист мій строгий Примусить думати тебе, Вдихне вогню в холодні груди. Штовхне в дорогу, в добру путь, Примусить їхати на люди, Що мріють, борються, живуть. Примусить відмести старечі Твої «хвороби» хоч на час І нагадає суперечки. Що виникали вже не раз. Коли з тобою ми стрічались. Коли я в спірці не секрет, На тебе дивлячись, печаливсь. Бо ти ж ровесник мій, поет. Ти сердивсь працювати треба. Писать поеми та вірші. Чого там їздить, лізти в небо... Ну, що ж, голубчику, пиши, Та знай, як не посієш зерна, То й добрий колос не зросте. Ти посилався на Жюль Верна, Докладно говорив про те, Що не літав Жюль Берн на місяць, Але про місяць дав роман... А потім ти засів на місяць Мов занурився у туман, Щось там читав, звіряв, і ось ти Вразив поемою мене, Як по Вкраїні Маяковський Велике проробив турне. Ти написав детально, точно, Де скільки часу він пробув. Та сам ти там не був. Заочно Все описав так худосочно, Що я не дочитав заснув. А потім ти побув на півдні І навіть під дощем промок, Привіз якісь сережки мідні Та жовтий скіфський черепок. Стебло бавовнику. То ж диво Для тебе дивнеє було. І ти стебло оте ревниво У шафу заховав під скло І всім показував детально, Як хтось до тебе зазирне, І всім розказував повчально Про труднощі свого турне. І це за героїчний вчинок Вважав ти і не червонів. Ще й додавав: Таким-от чином, Дивився в глибину віків!.. І посміхався. Чемні ж гості Кивали схвально! що ж, мовляв... А як там люди у колгоспі? Як з урожаєм? я спитав. Ти кліпнув, мов твою дрімоту Солодку цим порушив я. Колгоспи? Урожай? Та що ти! Колгосп то тема не моя. І я сказав: Мій друже, де ми? Подумай, перевір думки. Які ж твої сьогодні теми Сережки мідні? Черепки? Яке над нами сонце світить? В якій країні ти живеш? Як смів людей ти не помітить? Подумай, розберись, простеж. Не полінуйся, зваж усе це. Покинь обсмоктані томи. Візьми відрядження у серця. Побудь на людях і з людьми. Махни в республіки далекі І звідти пісню привези, Не бійся холоду і спеки, Пурги не бійся і грози. Десь поїзди грохонуть громом До тебе, визнаний поет, А ти все дома, ти все дома. Поеми штопаєш з газет. Не хочеш вибратись з барлогу.…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"