Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №16 Сторінка 11

Перець 1953 №16 Сторінка 11. ДОРОГИЙ ПЕРЧЕ! Дивний якийсь календар у Чернігівській будівельно-монтажній конторі республіканського тресту «У крмеліоводбуд». За цим календарем час іде не вперед, а назад. Наприкінці червня начальник контори т. Довгань надіслав у Ріпкинський район такого папірця: «...Почати згідно договору будівництво артезіанського колодязя в с. Даничі з І ЛИПНЯ Ц. Р. не зможемо. Початок будівництва передбачається в ЧЕРВНІ МІСЯЦІ Ц. Р.». Боїмося, що, прочитавши в «Перці» цього листа, т. Довгань пообіцяє: «Колодязь почнемо будувати в травні ц. р.». Тим більше, що в травні даничівський колгосп ім. Калініна переказав конторі гроші за будівництво артезіана. Це т. Довгань напевне пам'ятає. Календар підводить його лише при виконанні договорів. А. БУРМАКА. ТОВАРИШУ ПЕРЧЕ! Не мали ми клопоту, та купили собі біду, точніше, однокінну бідарку виробництва Молочанського обозного заводу (Запорізька область). Завдяки своїм оригінальним конструктивним даним, вона, по-перше, дуже важка (одним конем можна їхати тільки з високої гори), по-друге, часто перекидається, по-третє, ще частіше ламається, по-четверте, трясе так, що аж іскри з очей сипляться у пасажирів. І правду кажуть, що одна біда не ходить... Таких бідарок лише в одній Котовській райспоживспілці (на Дніпропетровщині) зібралося двадцять п'ять штук. їх, звичайно, ніхто не хоче купувати. Покатай, Перче, на цій колісниці директора Молочанського обозного заводу! В. ВИДАИКО, директор Вузівського елеватора. ШАНОВНИЙ ПЕРЧЕ! Ие можна сказати, що наш райвиконком не дбає про культуру райцентри. Але його дбання, на жаль, не завжди користь приносить. От тобі кілька прикладів. Дорога, що проходить через райцентр, довгий час була не впорядкованою. Заходилися її впорядковувати. Два місяці робили, багато грошей затратили, гори землі й каменю навалили та й покинули все. Тепер на нашу дорогу не в усяку погоду і не всякий сміливець відважиться поткнутись! Колись провели до нас електролінію. Стовпи стояли, стояли без догляду, остогидло їм таке життя взяли деякі з них та й повісились на проводах. Тепер і світла нема, і до стовпів страшно підходити: мо жуть зірватися і присвітити так, що Ие було у нас пекарні, привозили пекарню побудували, хліб перестали зупинилась... Тепер і пекарні, по суті, ласного центра возити! Краще були вали, бо у нас же і бані нема... Приїдь до нас, Перче, полюбуйся керівники до нас навідуються рідко, метрів! Лисецький район, Станіславської й зубів не позбираєш! нам хліб із Станіслава. Недавно привозити. А пекарня взяла та й нема, і хліб якось незручно з об-б замість пекарні баню побуду- нашими порядками, бо обласні їм…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"