ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №22 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 1953 / № 22 / Сторінка № 3

Перець 1953 №22 Сторінка 3. Павло ТИЧИНА От тепер, кричить, я в моді! Я ж з Америкою в згоді! Дев’яносто днів та й годі, Потім всіх зіб’ю із ніг! А збігайтеся, бандити. Хочу всім вам об’явити: будем в золоті ходити обіцяв сам Уолл-стріт! Лі Син Ман нічим не треба. Голос був мені із неба: Перемир’я нам не треба, Повоюєм увесь світ! Як почувся ляскіт пуги то ж збігалися злодюги, і п’яниці, й недолуги, шикувалися уряд. А коремці-патріоти, найбідніші із бідноти, йшли у гори від звіроти. Лі Син Ман приймав парад: Ніч. Буран із океану... Щось не спиться Лі Син Ману він не може ж без обману, каже: що це я лежу? Щоб таке в Кореї діло! Це ж котре з нас заправило перемир'я об'явило? До начальства побіжу! Лі Син Ман сів на два стули: хоч би ще, бува, не пхнули... Та начальство саме чхнули й, подобрішавши, таке зволили сказать: Хаптуро, золотко! А потім хмуро додали: 3 тобою, шкуро, діло, бачу, нелегке. Мій парад подібен звіту! Я відомий всьому світу! Бо служу я Уолл-стріту! Це кажу своїм рядам. Арміє моя ти «енна»! Ох, Кореє ж ти південна! Шкура на тобі казенна! Шкуру я спущу й продам. А ось, озувши мокроступи, мчить він... та спіткнувсь об трупи: то голодних цілі купи хто де впав, то там і вмер. А! ні ще один ось дише, дай води! блага: скоріше! Лі Син Ман же, як раніше, через люд стриба й тепер. Аж захекавсь добігає. Вже на сході он світає. А начальство попиває, ще й не думало лягать. Балерини... звуки джазу... З полоненого «заразу» вибивають по приказу. Мов сказились, всі кричать: Ціним ми тебе, служаку. справжню вірную собаку! Тільки що ж ти... з переляку вже й…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"