ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №15 Сторінка 5

/ Перець /Журнал перець / Рік 1953 / № 15 / Сторінка № 5

Перець 1953 №15 Сторінка 5. Вілліс К. ЛАРЮ ЛІК СТІВЕНС САМОВБИВЦЯ Що ж ви пропонуєте? спитав директор мюзік-паласу, зручніше вмощуючись у кріслі й запалюючи сигару. Самовбивство! сказала людина, що стояла по той бік столу. Новий атракціон самовбивство на очах у публіки. Умови вигідні: ви зобов’язуєтесь поховати мене якнайпри-стойніше: з оркестром, у свинцевій труні, на кращому кладовищі... Ви божевільний! спокійно сказав директор, розглядаючи бліде обличчя незнайомого, його драний одяг. А що, голубе, коли я спіймаю вас на слові й примушу підписати контракт! Незнайомий засміявся. Сер, гляньте на моє лахміття! Гляньте на мене! Хіба це життя їжа з смітників, ночівля під мостами... Мені остогидло жити. Я хочу померти красиво і бути впевненим, що мене поховають, як лорда... Я давно зважився на це! Дивлячись на байдуже обличчя директора, ніхто б не міг подумати, що мозок його працює в скаженому темпі. Непоганий бізнес... міркував директор, пускаючи кільцями дим. Хіба не однаково, коли й де йому помирати? Нехай стріляється у мене в театрі, на сцені... Геніально! Я влаштую йому спеціальну виставу, вночі! О першій годині ночі закінчується спектакль, а він стрі-лятиметься о третій. Чудова сенсація! Але в мене будуть ще деякі умови, вів далі самовбивця. Я хочу перед смертю розповісти публіці свою біографію. Гаразд, сказав директор. Я згоден. Нянька з дитячою коляскою, мов укопана, зупинилася біля рекламного щита. За хвилину до неї приєднався конторник. Потім до афіші підійшов продавець цигарок. Потім ще якісь люди... Цивільні... Військові... Жінки, діти, старі... Яскравочервоні літери гіпнотизували перехожих: ТІЛЬКИ ОДИН РАЗ! УНОЧІ 3 19 НА 20 ЛИПНЯ ВСІ ДО МЮЗІК-ПАЛАСУ! НЕПОВТОРНИЙ АТРАКЦІОН! ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ НОМЕР! ДІК СТІВЕНС, колишній студент Брестонського коледжу, 25 років, неодружений, розкаже про свої блукання, після чого скінчить життя САМОГУБСТВОМ НА ОЧАХ У ПУБЛІКИ! ПОСПІШАЙТЕ! НЕ БАРІТЬСЯ ПРИДБАТИ КВИТКИ!!! Це якийсь ненормальний! сказала молоденька дівчина своєму літньому супутникові. Хтозна, відповів той. Оце так-так! захоплювалися хлопчаки. Яка-небудь афера! сказав, прочитавши афішу, гладкий клерк і рушив далі. Ти, кабан, мабуть, перший побіжиш дивитися на цю «аферу-», крикнув хтось... ...Уже з вечора біля мармурових колон мюзік-паласу зібралася юрба зівак. Над касами тріпотіли на вітрі нашвидку розвішані аншлаги: КВИТКИ ПРОДАНО! Неонові літери спалахували на даху мюзік-паласу: ДІК СТІВЕНС! ТІЛЬКИ ОДИН’' РАЗ! ДІК СТІВЕНС! Лейтенант поліції О’Лері сидів у кабінеті директора мюзік-паласу, потягував віскі, розведене апельсиновим соком. Замолоду мені трапилася така пригода, сказав лейтенант. Я заарештував самовбивцю. Мені повідомили, що крамар-бакалійник з нашої вулиці вирішив повіситись. Я взяв фотоапарат і сховався на горищі бакалійної крамнички. Цей крамар був, мабуть, трохи не при своїх... Хіба нормальна людина буде заздалегідь лаштувати петлю та всілякі інші механізми? Так от, коли він просунув голову в петлю, я спочатку сфотографував його, щоб у мене був речовий доказ, а потім заарештував... За це я дістав перший чин! Але сьогодні, лейтенанте, ви, сподіваюсь, поводитиметесь по-іншому? спитав директор, і хитрі бісики заграли в його очах. Лейтенант одпив віскі, підморгнув директорові й сказав: Сер, по-перше, в мене немає інструкцій... Певних інструкцій. Я уповноважений діяти на власний розсуд. По-друге, ми розглядаємо сьогоднішній вечір, як звичайну естрадну виставу. Адже нічого іншого в мюзік-паласі не може бути? Та якщо він стрілятиметься по-справжньому, тоді я його заарештую. Може мені доведеться заарештувати його труп, але це від нас не залежить, чи не так? Адже ж до останньої секунди ми не можемо визначити, чи він і справді хоче застрелитись, чи ні? Може, все це просто номер, трюк? Але уявімо, що він застрелиться. Тоді ви заарештуєте труп, як труп самовбивці, й відвезете його в морг? спитав директор. І ніякого похорону? Ніякого! Чудово, посміхнувся директор. * Уночі до мюзік-паласу потяглися каравани розкішних лімузинів. Дами у вечірніх туалетах, чоловіки у фраках, генерали в повній парадній формі, кінозірки, журналісти, свинячі, нафтові та інші королі кого тільки не побачили цього вечора швейцари мюзік-паласу! Веселий сміх, голосні розмови, збуджені обличчя давно в…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"