Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №12 Сторінка 7

Перець 1953 №12 Сторінка 7. Остап ВИШНЯ ...Картопля урожаю 1952 року з 3,2 гектара залишилася на полі й пропала, солома для корму худоби на площі 215 гектарів зогнила, а тимчасом за зиму й весну 1953 року загинуло багато великої рогатої худоби, коней, свиней, курей. Це так «хазяйнує» голова колгоспу ім. Сталіна в селі Наливайківці, Макарівського району на Київщині, І. С. Вуліс. Сумні, печальні, аж чорні, числа Вулісового хазяйнування. Та проте у Вуліса в житті існують не тільки самі сумні та печальні числа; є у нього числа веселі, а, може, не так веселі, як весільні. З 1945 року сім раз женився Ісак Савулович Вуліс у благословенній Наливайківці, сім раз голова колгоспу звеселяв колгоспників весільними поїздами. Од весільних «гірко» у молодого губи попухли, та проте не зупиняється молодий і на черговому весіллі цілується (гірко!) пухлими. Після сьомого весілля зогнило картоплі на полі 3,2 гектара, загинуло багато великої рогатої худоби, коней, свиней, курей. А скільки лиха трапиться після восьмого весілля? Після дев’ятого! Після десятого! Справді-таки, самі подумайте, де ж того часу взяти, щоб колгоспом керувати, то йди до ЗАГС’у дружитися, а потім весілля. Не встиг весілля одбути, біжи до ЗАГС’у розлучатися... Розбив Вуліс глека і з останньою дружиною своєю Катею. А так усе було ніби добре та гаразд: пішли в сільраду, зареєструвалися, молодий покликав людей, перед усіма дав слово жити з дружиною, гості, серед яких були керівні товариші з району, завіряли молоду дружину: Не хвилюйся, Катю! І додавали: Якщо він із тобою, Катю, так зробить, як із попередніми своїми жінками,' ми йому, анахтемському..! Аж цілих два тижні прожив Вуліс тихо та мирно з Катею, а потім почалося, як і завжди: додому не приходить, то ночує в конторі колгоспу на стільцях, то в приятеля або в приятельки. А коли вже Ісак Савулович завітають до своєї хати, вони завжди дуже сердиті, і зразу або по жінці тррах!, або, як жінка вискочить, тоді по мисках та по тарілках трррах-ббах!! Дехто з колгоспників бере приклад з такої поведінки свого голови: 100 колгоспників не виробило мінімуму трудоднів, а 53 працездатних не мають жодного трудодня. Секретар Макарівського райкому КП України т. Пасічний та голова виконкому райради т. Газевич прекрасно знають про всі такі худо-жества Вуліса, та тільки руками розводять: Нема ким замінити! Районне керівництво має рацію: де ж таки, справді, можна ще знайти такого голову, щоб сім раз за сім років женився?! Таких кадрів справді-таки у нас небагато! От і керує Вуліс великим колгоспом од весілля до весілля! Ну, добре! Комуніст Вуліс втеряв совість, і навряд чи буде' вже з нього справжній керівник артільного господарства... Та з пісні слова не викинеш! А як зрозуміти поведінку отих жінок, що одна по одній, як метелики на вогонь, налітали на порохняве «світло» Вуліса? Вони ж бачили, що виробляв Вуліс з їхніми попередницями! Це ж у них на очах робилося: весілля за весіллям! І все ж таки вони йшли до сільради, розписувалися, щоб потім: Пробі! Що я наробила?! Вуліса ми категорично засуджуємо за його таку поведінку, але не виправдуємо й жінок, що так легковажно ставляться до шлюбу! От вам і: Не хвилюйся, Катю! Треба було Каті таки похвилюватися та й подумати перш, ніж іти з Вулісом до ЗАГС’у. IIА СПОРТИВНОМУ М АЙДАНЧИКУ Обнявши посаду директора Станіславської кондитерської фабрики, Неоніла Олександрівна Селютіна насамперед подбала про те, щоб труди і дні її проходили…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"