Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №01 Сторінка 9

Перець 1953 №01 Сторінка 9. Дж. БРІЕРЛІ ФАТАЛЬНИЙ Біль Даусон був молодий, але багатонадійний американський письменник. Йому не минуло ще й тридцяти років, а він уже встиг написати з десяток наклепницьких статейок проти борців за мир, зробити кілька доносів у комісію по розслідуванню антиамерикан-ської діяльності на своїх друзів, згвалтувати 13-річну негритянку, яку потім лінчували за «приставання» до білого джентльмена, і навчився брати хабарі. Цього грудневого дня крива щастя Біля Даусона ще вище підскочила вгору. Редактор найпопуляр-нішого в гангстерських колах товстого тижневика для сімейного читання «Домашнє вогнище» запросив його до свого службового кабінету. Отже, говорив редактор, втопивши в Біля свій тупий погляд убивці, я плачу вам два долари за слово. Мені потрібне новорічне оповідання. Ви. звичайно, добре розумієте, що мусить бути в оповіданні, за яке платиться по два долари за слово? Біль глянув на редактора своїми чистими голубими очима пройдисвіта й відповів: О’кей, завтра оповідання буде у вас на столі, але з умовою ви платите по п’ять доларів за слово. Негідник! заверещав редактор. Де ваша совість?! Я вважаю, що відсутність совісті є неодмінною рисою автора, який пише для вашого журналу, спокійно відповів Біль. Геть з мого кабінету, мерзотнику, прохрипів редактор. і сідайте писати! Я плачу вам, грабіжнику, по п’ять доларів за слово. Та Білю Даусону не пощастило того дня написати оповідання. На радощах він хильнув з друзями. А пізно ввечері його дружина Мейбл з допомогою своєї приятельки фешенебельної повії й свого полюбовника фінансового туза поклали письменника, який вже не тримався на ногах, у ліжко, і він моментально заснув. Опівночі Біль прокинувся від якогось стусана. Він розплющив очі й мало не знепритомнів. У нього в головах стояла худорлява постать покійного дядьіса Майкла. Небіжчик за життя був невдахою й помер у холодній, нетопленій хижі від запалення легенів. У свій час він вдався було до Біля по допомогу, але той швидко відшив свого горопашного родича. Тепер Біль не знав, що привело покійного дядечка до нього. Чи він з’явився, щоб потягти свого небожа в пекло, чи просто, рознюхавши, що він має одержати великий гонорар, приплентався з того світу канючити долари... Але покійний дядько Майкл не виказував ніяких агресивних намірів. Ніби прочитавши потайні думки Біля, він скромно кашлянув у кістляву руку, лагідно посміхнувся й сказав глухим, трохи простудженим голосом: Ти, хлопче, не турбуйся, я давно вже забув усі прикрості, та й гроші мені тепер не потрібні... Просто засумував за родичем. Чи не знайдеться в тебе чарки віскі? Привид дядька Майкла, човгаючи ногами, підійшов до буфета, налив собі склянку віскі й, умостившись у кріслі, вів далі: А я тобі, мій хлопчику, подаруночок приніс... Ні, ні. не славу і не гроші - це в тебе є. Я приніс тобі совість і честь. Вони, звичайно, не пасують до твоєї доларової душі, а, проте, хай... Від завтра, скільки не намагатимешся, ти не ПОДАРУНОК зможеш написати жодного брехливого слова. Але дозвольте, дозвольте! закричав переляканий Біль. На лихо мені здалися ваші совість і честь? У нас. в Америці, за такі речі садять у тюрму... Ви подумайте. дядечку, що станеться, коли у вашого Біля раптом з’являться совість і честь? Від мене ж відмовляться всі мої друзі... Згляньтесь, дядечку!.. Біль кинувся в ноги привидові, але в ту мить на годиннику пробило шість, і привид поволі розтанув у холодному. імлистому грудневому передсвітанні. Знесилений Біль ледве доплентався до ліжка і, впавши на нього, заснув важким, неспокійним сном... Коли Біль Даусон прокинувся знову, йому здалося, що в голові в нього двадцять оркестрів грають двадцять різних маршів. Він нашвидку прийняв ванну і поспішив до їдальні. Біля столу сиділа весела Мейбл. Вона глянула на чоловіка своїми блискучими очима й весело сказала: Ми з тобою щасливчики, Біль! Учора старий скупердяй із «Домашнього вогнища» замовив оповідання, а сьогодні приходив особистий секретар того самого містера Канті, який розікрав казну на хабарі, щоб пролізти в палату представників. Хтось проню-хав про це, і ти мусиш написати статтю на захист Канті. її обіця ють надрукувати в двадцяти столичних і ста провінціальних газетах. Крім звичайного гонорару ти ще одержиш п’ятнадцять тисяч доларів... На фізіономії Біля заграла було задоволена посмішка, але тут раптом почав діяти подарунок покійного дядька Майкла. Цілком несподівано для дружини Біль криво посміхнувся і вичавив з себе: Так, але я... не можу написати цієї статті. Ти що, з глузду з їхав?.. Мейбл здивовано глянула на чоловіка.- - Бідний мій хлопчику, я ж казала не…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"