Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №01 Сторінка 7

Перець 1953 №01 Сторінка 7. ПОКАЗАВ... Мал. В. ВАСИЛЬЄВА Я тобі покажу, як підлабузнюватись!.. Ти в мене затанцюєш! Щедро гріло сонце... На верховинах лунав веселий передзвін кіс: колгоспники артілі «9 січня» косили сіно. Вони поспішали, щоб за хорошої години заготувати корми для худоби. Умліваючи від спеки, поспішав і бухгалтер колгоспу Курило Іван із своїм приятелем заступником голови колгоспу Поповичем Костянтином. Зупинилися вони не біля косарів, а біля кошари. А там глянули пронизливим, начальницьким поглядом на чабана, вибрали три найкращих барани і потягли їх до села. В селі, з добрим відром самогону, їх чекав третій приятель комірник Романюк. Спочатку мекнули барани під ножем, а потім, напившись самогону і наївшись свіжини, замекали приятелі, та так, що аж луна верховиною покотилася... Дісталося не тільки баранам. Згодом кілька тонн яблук з колгоспного саду, поминувши комору, покотилися в невідомому напрямку. А ще пізніше почалася усушка слив. Бухгалтер Курило та комірник Романюк віддали Маковею Климу 120 кілограмів слив, щоб він їх посушив. «Сушив» їх Клим скільки хотів і тільки кісточки повернув колгоспові. Потім сушіння доручили Аркадію Климу, якому видали 225 кілограмів слив. Цей, разом з Романюком, пересушив сливи... на горілку. Викрили комсомольці шахраїв. А вони хоч би оком моргнули. «Які барани? сказав Курило. Та ми ж купили кращих, ніж взяли, і поставили на ферму». А насправді на ферму поставили не баранів, а ягнят, і то не куплених, а законтрактованих. Крутить Курило, закручує. Захоче бринзи бере кілограмами, забажає молока несе відрами. А коли хто зауважить, відповідь одна: «Оформимо в рахунок розрахунків». Дивився, дивився на це голова колгоспу Горбулін та й собі почав тягти під виглядом рахунку-розрахунку. У колгоспі план розвитку поголів’я худоби не виконано, худоба утримується погано. А з хати Поповича Костянтина раз за разом лунає весела пісня: ...Чи дадуть, не дадуть, Ой, вип’ємо, куме, тут! Будемо сподіватися, що дадуть. І. ЛИМАР, С. ГУЗЕНКО. Вижницький район. Чернівецької області. ТАК ЗВАНІ ДРУЗІ Кажуть усі, що поети ці друзі: Вдвох їх зустрінеш над озером в лузі, Кожен вам викладе цілу науку, Як його друг упіймав колись…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"