ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №08 Сторінка 7

/ Перець /Журнал перець / Рік 1953 / № 08 / Сторінка № 7

Перець 1953 №08 Сторінка 7. КАСА рівні, зовсім незадовільно ВСТУП вико-член-того. Є різні діячі науки. Одні прокладають нові шляхи в науці, збагачують, прославляють її своїми трудами. Це справжні вчені. І таких більшість. Другі хоч і працюють, але трудами своїми науку не прославляють. Одірвавшись від життя, зарившись у книжках, вони, мов ті талмудисти, киснуть у своїх кабінетах і вимучують сіренькі, нудні, нікому непотрібні «наукові праці». Це не вчені, а книжкові черви. Треті це просто люди, які нічого науці не дають, зате беруть і рвуть, де тільки можуть. Вони (як і талмудисти) тільки те й роблять, що залишають по бухгалтеріях і касах наукових установ свої «наукові розписки» за одержані гроші. В анналах науки імена таких учених, звичайно, не залишаються і тому мало хто їх знає. Щоб покінчити з цією несправедливістю, ми, в міру своїх скромних сил, спробуємо популяризувати імена цих діячів науки. БУРІННЯ В КАБІНЕТІ Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту економіки, начальник відділу кадрів Академії наук УРСР А. І. Консевич цілий рік трудився в поті чола. Він працював над темою «Природні умови й ресурси Житомирського Полісся». Роботи було так багато, що Антон Іванович нікуди виїхати не міг. Він притяг до свого службового кабінету всі багатства й природні умови Житомирського Полісся. Без відриву від столу Антон Іванович вивчав геологію та геоморфологію долини річки Уж, клімат, грунти і рельєф. Наприкінці року А. І. Консевич подав в Інститут 85 сторінок друкованого на машинці тексту. Один із розділів його роботи закінчувався повідомленням, яке звучало майже гордо: «Для характеристики геологічної будови пойми на описуваній ділянці наводимо опис деяких свердловин, пробурених нами»... Працівники Інституту, які знали, де і як досліджував Полісся Антон Іванович, були приголомшені. Та замішання тривало недовго. Після докладнішого ознайомлення з роботою Антона Івановича було легко визначено характер ресурсів, якими скористався дослідник. Виявилося, що т. Консевич, м’яко кажучи, три чверті своєї роботи сумлінно, слово в слово, запозичив з чужих праць. А кажучи не м’яко Антона Івановича просто застукали на плагіаті. Хтось справді Житомирське Полісся вивчав, хтось там справді бурив. А Антон Іванович бездумно, по-школярському, списав чужу роботу і «забурився». З усього свого річного наукового доробку в Інституті економіки він залишив там тільки «наукові розписки» про одержання ставки старшого наукового співробітника Інституту... Двадцять п’ять тисяч карбованців зашуміли, як у бездонну свердловину! ДИРЕКТОР 1 ПРОЖЕКТОР З 1946 до 1952 року член-кореспондент Академії наук УРСР Л. М. Славін був директором Державного історичного заповідника «Ольвія», розташованого на правому березі Бузького лиману. Про цей заповідник він навіть книжку написав, у якій, між іншим, сказав: «Руїни стародавнього міста й речові пам'ятки, що відкриваються при розкопках Ольвії, освітлюються, як променями прожектора, писаними джерелами». Які писані джерела мав на увазі шановний директор Ольвії? Твори старогрецьких авторів, які дійшли до нашого часу? Старовинні ольвійські написи?.. Треба гадати, що не це він мав на увазі, оскільки, висловлюючись словами Геро-дота («Історія». Книга 4. Стор. 78), мати не «навчила його еллінської мови і грамоти», а сам він, навіть ставши археологом і працюючи над античними пам’ятками, цієї прогалини в своїй освіті не заповнив. Отже, в ролі променів прожектора в даному випадку виступатимуть інші писані джерела. Найкрас-номовніше з них, писане не еллінською мовою, гласить: «На низькому науковому нав у 1952 р. науковий звіт за експедицію 1951 р. кореспондент Академії наук УРСР Л. М. Славін. Крім Л. М. Славін має наукову заборгованість за ряд попередніх років і занедбав роботу…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"