Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 1953 №17 Сторінка 2

/ Журнал Перець /Архів / Рік 1953 / № 17 / Сторінка № 2
Журнал Перець 1953 №17 Сторінка 2. Мал. О. САШКА Пред’явіть знання, науку пускати не велено. молодий чоловіче! По записках у ХТО ЛАЗИВ НА КОЛГОСПНУ ПАСІКУ? В останній серії карикатур «На допомогу колгоспним стінгазетам» «Перець» вмістив таку карикатуру. У підписі до неї запитувалося: «Хто лазив на колгоспну пасіку?» Недавно редакція одержала листа з колгоспу «Шлях Леніна» (Смілівський район на Сумщині). Колгоспники пишуть: «Відповідаємо, Перче, на твою головоломку. На нашу колгоспну пасіку лазив і продовжує лазити голова колгоспу Гусак Василь Павлович. Це той самий Гусак, що був недавно головою колгоспу «Перша п’ятирічка» у нашому ж районі. Він полетів з того колгоспу з тріском, але в районі знайшлися дружки-приятелі, які допомогли йому благополучно приземлитися в нашій артілі. Почав він свою діяльність у нас з того, що приліпив на дверях афішу, яка гласить: «Прийом тільки в понеділок і суботу!», і взявся за роботу... На наше нещастя він виявився палким ентузіастом бджільництва. Спрягся він з таким же медолюбом, як і сам, директором місцевої школи Вовкодавом Іваном Кіндратовичем, купили вони пару порожніх вуликів, поставили їх на колгоспній пасіці (про людське око) і перекачують тепер колгоспний мед, аж гай гуде. І не тільки гай, а й бджоли гудуть... Воюють вони з цими медолюбами, жалять їх нещадно, та що з того... Двоногого трутня як не вжалиш однаково з ніг не звалиш»... Допоможіть бджолам, товариші районні керівники, у їхній справедливій війні! Лист шановному Івану Івановичу БОНДАРЮ голові виконкому Херсонської міськради та іншим шановним керівникам, що їм належить дбати про благоустрій робітничого селища. Здоровенькі були, Іване Івановичу! Ждуть вас не діждуться мешканці Нового житлоселища. Запрошували вони вас у гості ще позаторік, виглядали торік, тішили себе надіями в цьому році. Приїде, думали, наш голова, наш шановний обранець та й подивиться, які ми хороші будинки побудували, які садочки порозводили, слово привіту, думали, скаже, з новосіллям поздоровить. Але не діждалися ні візиту, ні привіту. Легше, виявляється, нове селище в степу під Херсоном збудувати, ніж приїзду голови міськвиконкому там дочекатися. Загордилися ви, чи що? Не добре так, Іване Івановичу! Гордощі ніколи не прикрашали керівника, як і його байдужість до людських потреб ніколи не вважалась за доброчинство. Гордощі й байдужість довели он деяких дніпропетровських керівників до того, що вони тепер бояться навіть потикатися в нові робітничі селища. Бояться, бо там, дивись, води немає, там електросвітла, там лазні не збудували, а там доріг не проклали. Ну як вони можуть показатись на очі, скажімо, гірникам рудника ім. Леніна, Жовтневого району, які живуть у селищі Новий Горький? Та їх там так привітають, так зустрінуть,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"