Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №11 Сторінка 2

Перець 1953 №11 Сторінка 2. БУЛИ Лист керуючому Херсонським облсіль-будтрестом О. Ф. ЛИТВИШКОВІ Євген БАНДУРЕНКО ХТО ВИНУВАТИЙ? Олександре Федоровичу, здоровенькі були! Якби створити галерею типів, що відходять із нашого життя у царство тіней, у цій галереї чільне місце зайняли б портрети затискувачів і глушителів критики. Поряд із зловісними фігурами буйних затискувачів та глушителів, що нападають на критикуючих з несамовитістю тяжко пораненого вепра, ми побачили б тут антикритиків іншого плану, іншої категорії так званих мовчальників, обіцяльників й од-писувачів. Мовчальники, обіцяльники, одписувачі зовсім не схожі на агресивних, буйних затискувачів критики, вони протидіють не так грубо й бурхливо, як це робить, скажімо, Зачепилівський прокурор М. А. Костяний. У них делікатніші прийоми, інші манери, інший темперамент. Це тихі й сумирні недруги критики. Мовчальник, наприклад, ніколи не вхопить дрюка в руки й не піде з відкритим забралом проти того, хто його критикує. Його зброя мовчанка. Критикують його на зборах він мовчить. Критикують у пресі ні слова, ні пари з уст, мовчить, гордовито задерши носа вгору. Він, бачте, глибоко вірить у свою бездоганність і непогрішимість, і не ждіть від нього найменшого прояву позитивної реакції на критику. Обіцяльники й одписувачі поводять себе інакше тонше, хитріше. Обіцяльник, коли його критикують, не сердиться, не кричить і не мовчить. Він людина з головою і знає порядки, знає, як шанують у нас критику й самокритику. Обіцяльник одразу вибігає на трибуну і починає визнавати, каятись, дякувати. «Велике вам спасибі, товариші, за гостру, принципову критику! Мало ви мене, товариші, ще критикували, треба мене ще більше, товариші, критикувати! Обіцяю, товариші, виправити й не допускати!». А потім ще й вклониться низенько на знак сердечної вдячності, а потім... не ворухне й пальцем, щоб «виправити й не допускати». Одписувач виявляє ще більшу жвавість і запопадливість. Крім усього іншого, він ще й письмово запевнить, що «критична стаття, вміщена у вашому шановному, високоавторитетному органі, є правильною і своєчасною». «Стаття націлила нас, забожиться одписувач, на нещадну боротьбу з хибами, вона мобілізувала керівництво й весь колектив на повну й рішучу ліквідацію...». Одпишеться відпису- вач, замилить таким чином очі «шановному, високоавторитетному органові», зітхне легенько й продовжує йти далі своєю хибною стезею. Нам здається, що серед останніх міг би красуватись і скромненький портретик голови виконкому Боро-дянської райради (Київщина) т. Черненка. Тов. Чорненко типовий одпису-вач. Одписки його улюблений і випробуваний спосіб тушити критику. У минулому році робітники здвижів- ської артілі «Червоний торф’яник» поскаржилися «Перцеві» на погані справи з водопостачанням у їхньому селищі. Редакція послала скаргу торф’яників виконкомові Бородянської райради. Хто ж, як не виконком, мусить подбати, щоб у селищі були хороші колодязі? Хто ж, як не виконком, мусить піклуватися про людей, про їх побут? Минув місяць, і т. Чорненко подав радісний, бадьорий голос все в порядку, товариші! Питання про водопостачання вирішено! А ще через два місяці знову подали свій невеселий, обурений голос робітники торфоартілі. «Відповідь т. Чорненка, - писали торф’яники, пуста одписка, окозамилювання. У селищі як не було води, так немає її й…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"