Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 1953 №06 Сторінка 5

Перець 1953 №06 Сторінка 5. Я знав, у які клуби їду! А тому, насамперед, мусив як слід причепуритися. Щоб, скажімо, зручніше було слухати лекції, звукове кіно, довелося натягти на вуха шапку-вушанку. Щоб легше мені у тих клубах з дівчатами танцювалося взув валянки, одягнув зверх ватяної фуфайки доброго кожуха. Глянув у люстро красота! Можна вирушати! І вирушив (захопивши і власного стільця на всякий випадок). Мені було відомо, що при клубі с. Ларжанки, Суворовського району, Ізмаїльської області, працюють драматичний, літературний, хоровий і танцювальний гуртки. А коли я прибув у цей клуб, то побачив зовсім інше. У клубі стругали, клепали, пиляли, точили, рубали, дзенькали молотками, шурували навильниками, крутили гайковими ключами і т. д. Оце, думаю, діло! Мабуть нові гуртки організували: навчають молодь різних колгоспних професій. Та не вгадав я. Зустрів завідуючу клубом Олену Скрипниченко, а вона плаче. Всі, каже, гуртки ррзси-пались, бо голова колгоспу Михайло Федонін з клубу нас виселив, а поселив туди сільськогосподарський інвентар: плуги, борони, віялки, діжки, передки од возів. Може, бачили, каже, там якраз ремонтують сьогодні плуги та клепки в діжки вставляють. Недавно молодь села писала про це неподобство скаргу голові виконкому Суворовської райради т. Каранфілову і просила, щоб він вставив клепку колгоспному голові Федоніну, який по суті, ліквідував клуб. Цілком підтримую клопотання молоді, бо така клепка вкрай потрібна. Лг? Увечері до клубу с. Хотінь (на Сумщині) зібралося чимало людей. Прибув і я. Зав. клубом т. Мірошниченко стрів відвідувачів культурно. Навіть розпорядився, щоб прибиральниця побризкала водою підлогу. Читав лекцію завідуючий відділом пропаганди і агітації райкому партії т. Паріенко. Піднявши коміра пальта, притупуючи ногами і розтираючи ніс рукавицею, т. Паріенко говорив так гаряче, аж пара по всьому клубі парувала. Поруч сидів на сцені у шапці зав. клубом Мірошниченко. Вицокуючи зубами, Мірошниченко спитав у кінці: У кого є запитання до доповідача? Один з присутніх підвівся: У мене, каже, було п’ять запитань, але голова так замерзла, що я лише одне пригадую: чому у клубі холодно? Промерзлий завклубом нічого сказати не міг. Та тут трапилася незвичайна пригода. Люди почали вставати, йти, а один із слухачів з місця рушити не може! Одірвіть, каже, мене! Одірвіть, товариші, бо валянки примерзли до мокрої підлоги! Та де тут його рятувати, як сам на ногах не вдержишся. Похила підлога, що була мокрою, покрилася льодом. Вроді до дверей пориваєшся, а насправді аж до сцени їдеш! Ковзаючись, підтримуючи один одного, люди якось вибралися, а завідуючий клубом шмигнув чорним ходом додому грітися. А що ж представник райкому т. Паріенко? Як він повівся? спитаєте ви. На жаль, ніяк. Від його відвідин температура у клубі не підвищилась. Зате ледарю Мірошниченкові за таких представників добре. Недарма про нього вже й частівки склали. Холодище в залі клуба. Зайдеш скаче зуб на зуба. А завклуб виходить з хати Раз на місяць в день зарплати. Ох, і почервонів я, коли потрапив у село Георгіївну, Успенського району, Ворошиловградської області. Я й так червоний, а то аж посинів.…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"